Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Tárgyszó:
a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

 

Vehes Mikola –  Molnár D. István –  Molnár József –   Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István: 

 Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év Hónap Nap Tétel Tétel ukránul Név Név ukránul Helyszín Helyszín ukránul Intézménynév Intézménynév ukránul Tárgyszó ukránul
1867. február 17. A magyar országgyűléshez intézett leiratával I. Ferenc József császár helyreállította Magyarország alkotmányát, intézkedett a felelős magyar kormány megalakításáról, és miniszterelnöknek gróf Andrássy Gyulát nevezte ki. Своїм указом, адресованим угорському парламенту, імператор Франц Йосиф І відновив конституцію Угорщини, розпорядився щодо утворення відповідального угорського уряду та призначив прем’єр-міністром графа Дюлу Андраші. I. Ferenc József, gróf Andrássy Gyula Франц Йосиф І, граф Дюла Андраши угорський парламент, австро-угорський компроміс, конституція Угорщини, відповідальний угорський уряд
1867. május 29. Az országgyűlésben elfogadták a kiegyezési alaptörvényt, amelyben rögzítették a dualista állam, az Osztrák–Magyar Monarchia létét meghatározó alapelveket: a közös ügyek (külügy, hadügy, továbbá az ezekre vonatkozó pénzügyek) körét, a Magyarország birodalmon belüli önállóságát biztosító tényezőket (önálló országgyűlés, ennek felelős magyar kormány, magyar hadsereg stb.). На засіданні парламенту прийнято так званий компромісний закон, яким зафіксовано визначальні принципи існування дуалістичної держави – Австро-Угорської монархії: визначено коло спільних справ (зовнішня політика, оборона, фінанси, що стосуються цих сфер), а також фактори, які забезпечували самостійність Угорщини на власній території (незалежний парламент, підпорядкований йому угорський уряд, угорська армія і т. д.). парламент, компромісний закон, дуалістична держава, спільні справи, само.
1867. június 8. A magyar törvényeknek megfelelően megkoronázták I. Ferenc Józsefet. Франц Йосиф І був коронований на угорський трон відповідно до угорського законодавства. I. Ferenc József Франц Йосиф І коронування
1867. július 28. I. Ferenc József szentesítette a kiegyezési törvényt (1867. évi XII. tc.), amit november 21-én az osztrák Birodalmi Tanács képviselőháza is jóváhagyott. A törvény értel­mében a Habsburg Monarchia kétközpontú, dualista szerkezetű és alkotmá­nyos állammá, Osztrák–Magyar Monarchiává alakult át. Франц Йосиф І схвалив так званий компромісний закон (Закон № ХІІ від 1867 року), який 21 листопада був затверджений також парламентом Австрії. Відповідно до закону Габсбурзька монархія отримувала дуалістичну конструкцію з двома центрами, перетворювалася в конституційну державу – Австро-Угорську монархію. I. Ferenc József Франц Йосиф І компромісний закон, Парламент Австрії, затвердження, Габсбурзька монархія, два центри, держава
1868. december 5. Az 1868. évi XXXVIII. tc. a népiskolai közoktatás tárgyában többek között kimondta: „Minden növendék anyanyelvén nyerje az oktatást, amennyiben ez a nyelv a községben divatozó nyelvek egyike.” У Законі № XXXVIII від 1868 року, що регулював сферу народної шкільної освіти, серед іншого, було зазначено: «Всі учні мають отримувати освіту рідною мовою, якщо ця мова є однією з поширених у населеному пункті мов». закон про народної шкільної освіти, освіта на рідній мові, використання мови, національна політика
1868. december 6. Az 1868. évi nemzetiségi törvény (1868. évi XLIV. tc.) szerint a törvényhozás és a legfelső hatóságok nyelve a magyar, de a törvényeket a többi nemzetiség nyelvén is közzé kell tenni, illetve a községekben az ügyintézés hivatalos nyelve az ott leginkább használt nyelv. A törvény alapelve: „Magyarország összes honpolgárai az alkotmány alapelvei szerint is politikai tekintetben egy nemzetet képeznek, az osztatlan, egységes magyar nemzetet, melynek a hon minden polgára, bármely nemzetiséghez tartozzék is, egyenjogú tagja.” 1868 року був прийнятий закон «Про національності» (Закон № XLIV від 1868 року), згідно з яким мовою парламенту та вищих державний органів є угорська, однак закони також потрібно видавати і мовами інших національностей. У населених пунктах мовою діловодства є найбільш поширена мова. Головна ідея закону: «Згідно з основними положеннями конституції, всі громадяни Угорщини політично утворюють єдину, нероздільну угорську націю, рівноправними членами якої є всі громадяни вітчизни, незалежно від національності». Закон про національності, використання мови, використання мови у державних установах, мови національностей, єдина угорська нація, національна політика
1868. az év folyamán Munkácson megnyílt az első takarékpénztár és telegráf. – Nagybocskón felépült a régió első favegyi üzeme. У Мукачеві відкрили першу ощадну касу і телеграф. – Збудовано перший в краї лісохімічний завод у Великому Бичкові. Munkács, Nagybocskó Мукачевр, Великий Бичків ощадна каса, телеграф, лісохімічний завод, розвиток економіки
1869. március 9-13. Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Bay Ferenc (Mezőkaszony), Buday Sándor (Felvidék), Hrabár Manó (Ökörmező), Lónyay Gábor (Tiszahát), Lónyay József (Munkács), Mihályi Péter (Visó), Nehrebeczky Sándor (Nagyberezna), Pásztélyi János (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Pribék Antal (Ungvár), Várady Gábor (Técső). Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Ференц Бой (Косино), Шандор Будоі (Фелвідейк), Мано Грабар (Волове), Габор Лоняі (Тісогат), Йожеф Лоняі (Мукачево), Пейтер Мігалі (Вішо), Шандор Негребецькі (Великий Березний), Янош Пастелі (Хуст), Жігмонд Перені (Виноградів), Антал Прібек (Ужгород), Габор Вароді (Тячів). Bay Ferenc, Buday Sándor, Hrabár Manó, Lónyay Gábor, Lónyay József, Mihályi Péter, Nehrebeczky Sándor, Pásztélyi János, Perényi Zsigmond, Pribék Antal, Várady Gábor Бай Ференц, Будаі Шандор, Гробар Мано, Лоняі Габор,Лоняї Йожеф, Мігаля Петро, Негребецький Шандор, Пастелі Янош, Перені Жігмонд, Прібек Антал, Вароді габор парламентські вибори
1872. az év folyamán Átadták az első vasútvonalakat az Ungvár–Csap és Ungvár–Munkács szakaszokon. Відкрито першу залізницю за маршрутами Ужгород–Чоп та Ужгород–Мукачево. Ungvár, Csap, Munkács Ужгород, Чоп, Мукачево залізничне будівництво, транспорт
1872 június 12. (június 12 - július 9.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Buday Sándor (Felvidék), Eőry Jenő (Ungvár), Horváth Károly (Munkács), Lónyay János (Tiszahát), Lónyay József (Mezőkaszony), Mihályi Péter (Visó), Nehrebeczky Sándor (Nagyberezna), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Popovics Jenő (Huszt), Szilágyi István (Ökörmező), Várady Gábor (Técső). (12 червня – 9 липня ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Шандор Будоі (Фелвідейк), Євгеній Ері (Ужгород), Кароль Горват (Мукачево), Янош Лоняі (Тісогат), Йожеф Лоняі (Косино), Пийтер Мігалі (Вішо), Шандор Негребецькі (Великий Березний), Жігмонд Перені (Виноградів), Євгеній Попович (Хуст), Іштван Сіладі (Волове), Габор Вароді (Тячів). Buday Sándor, Eőry Jenő, Horváth Károly, Lónyay János, Lónyay József, Mihályi Péter, Nehrebeczky Sándor, Perényi Zsigmond, Popovics Jenő, Szilágyi István, Várady Gábor, Бай Ференц, Будаі Шандор, Гробар Мано, Лоняі Габор,Лоняї Йожеф, Мігаля Петро, Негребецький Шандор, Пастелі Янош, Перені Жігмонд, Прібек Антал, Вароді габор парламентські вибори, депутати парламенту
1873. szeptember 17. Létrejött a magyar liturgiai nyelvű hajdúdorogi görög katolikus püspöki helynökség, mely 1912. június 8-án kapott önálló püspökségi rangot. У греко-католицьку єпархію з угорською мовою літургії з центром у місті Гойдудорог призначено єпископського намісника, який 8 червня 1912 року отримав ранг єпископа. Hajdúdorog Гойдудорог Görög Katolikus Püspöki Helynökség Єпископське намісництво греко-католицької єпархії використання мови у церкві, греко-католицька церква, Греко-католицьке єпископське намісництво, церковна політика
1875. július 1. (július 1. – augusztus 18.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Cziple Zsigmond (Suhatag), Hunyady Béla (Felvidék), Jászay Antal (Munkács), Kende Péter (Ungvár), Lónyay József (Mezőkaszony), Mihályi Péter (Visó), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Pogány Ödön (Huszt), Szilágyi István (Ökörmező), Uray Miklós (Tiszahát), Várady Gábor (Técső). (1 липня – 18 серпня ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Жігмонд Ціпле (Шуготог), Бейло Гуняді (Фелвідейк), Антал Ясай (Мукачево), Пийтер Кенде (Ужгород), Йожеф Лоняі (Косино), Пийтер Мігалі (Вішо), Жігмонд Перені (Виноградів), Еден Погань (Хуст), Іштван Сіладі (Волове), Міклош Урой (Тісогат), Габор Вароді (Тячів). Cziple Zsigmond, Hunyady Béla, Jászay Antal, Kende Péter, Lónyay József, Mihályi Péter, Perényi Zsigmond, Pogány Ödön, Szilágyi István, Uray Miklós, Várady Gábor, Ціпле Жигмонд, Гунаді Бело, Ясоі Антон, Кенде Петро, Лонаі Йожеф, Мігалі Петро, Перені Жигмонд, Погань Еден, Сіладі Іштван, Урай Миклош, Вароді Габор парламентські вибори
1878. augusztus 5-14. Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Horváth Károly (Mezőkaszony), Illyasevics Jenő (Huszt), Jászay Antal (Munkács), Kende Péter (Ungvár), Lónyay Menyhért (Tiszahát), Mihályi Péter (Visó), Móricz Károly (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Szilágyi István (Ökörmező), Urányi Imre (Máramarossziget), Várady Gábor (Técső). Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Кароль Горват (Косино), Євген Ілляшевич (Хуст), Антал Ясай (Мукачево), Пийтер Кенде (Ужгород), Меньгерт Лоняі (Тісогат), Пийтер Мігалі (Вішо), Кароль Моріц (Хуст), Жігмод Перені (Виноградів), Іштван Сіладі (Волове), Імре Урані (Мараморошсігет), Габор Вароді (Тячів). Horváth Károly, Illyasevics Jenő, Jászay Antal, Kende Péter, Lónyay Menyhért, Mihályi Péter, Móricz Károly, Perényi Zsigmond, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor, Горват Кароль, Іляшевич Єваген, Ясоі Антон, Кенде Петро, Лоняі Мньгерт, Мігалі Петро, Моріц Кароль, Перені Жігмонд, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор парламентські вибори
1879. május 25. Az 1879. évi XVIII. tc. a magyar nyelv tanításáról a népoktatási tanintézetekben minden magyarországi népiskolában kötelezővé tette a magyar nyelv oktatását, valamint megfelelő ismeretét a tanítók számára. Закон № XVIII від 1879 року про викладання угорської мови у всіх навчальних закладах народної освіти зробив обов’язковим викладання угорської мови, а також відповідне володіння нею вчителями. використання мови у школа, мадяризація, народна освіта, школа народної освіти, вчителі, угорська мова
1880. az év folyamán Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 572.897 fő volt, ebből ukrán/ruszin 248.057 (43,3%), magyar 154.761 (27,0%), német 46.572 (8,1%), szlovák 42.204 (7,4%), román 65.427 (11,4%), egyéb 15.867 (2,8%). Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 572.897 осіб, з них українці-русини 248.057 (43,3%), угорці 154.761 (27,0%), німці 46.572 (8,1%), словаки 42.204 (7,4%), румуни 65.427 (11,4%), інши 15.867 (2,8%) чоловік. перепис населення, національний склад
1881. március Munkácson megnyitották a városi közkórházat. У Мукачеві відкрито міську громадську лікарню. Munkács Мукачево лікарня, здоров'я
1881. június 24. (június 24. – július 3.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Abonyi Emil (Felvidék), Füzesséry Géza (Tiszahát), Jászay Antal (Munkács), Jónás Ödön (Visó), Literáty Ödön (Mezőkaszony), Móricz Károly (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Szilágyi István (Ökörmező), Török József (Ungvár), Urányi Imre (Máramarossziget), Várady Gábor (Técső). (24 червня – 3 липня) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Еміл Абоні (Фелвідейк), Гейзо Фюзешері (Тісогат), Антал Ясай (Мукачево), Еден Йонаш (Вішо), Еден Літераті (Косино), Кароль Моріц (Хуст), Жігмонд Перені (Виноградів), Іштван Сіладі (Волове), Йожеф Терек (Ужгород), Імре Урані (Мараморошсігет), Габор Вароді (Тячів). Abonyi Emil, Füzesséry Géza, Jászay Antal, Jónás Ödön, Literáty Ödön, Móricz Károly, Perényi Zsigmond, Szilágyi István, Török József, Urányi Imre, Várady Gábor Абоні Еміл, Фізешшері Гейза, Ясоі Антон, Йонаш Еден, Літераті Еден, Моріц Кароль, Перені Жігмонд, Сіладі Іван, Терек Йожеф, Урані Імре, Мароді Габор парламентські вибори
1881. az év folyamán Befejeződött a Munkács–Szolyva–Lavocsne vasúti pályaszakasz építése. Завершено прокладання залізниці за маршрутом Мукачево–Свалява–Лавочне. Munkács, Szolyva, Lavocsne, Мукачево, Свалява, Лавочне залізниця, транспорт
1883 május 23. Az 1883. évi XXX. tc. a nemzetiségi középiskolákban kötelezővé tette a magyar nyelv és irodalom tanítását. Закон № ХХХ від 1883 року зробив обов’язковим викладання угорської мови та літератури у середніх школах для учнів усіх національностей. угорська мовна освіта, використання мови у середніх школах, школи національностей, освіта національностей, використання мова у школах
1884. június 13-22. Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Bereg vármegyéből Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, Ugocsa vármegyéből György Endre, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor. Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Кароль Горкані, Ласло Томчані, Йожеф Терек, від Березького комітату – Еміл Абоні, Еден Літераті, Шандор Лоняі, від Угочанського комітату – Ендре Дєрдь, Іштван Телескі, від Марамороського комітату – Вільмош Крічфолуші, Пейтер Мігаї, Іштван Сіладі, Імре Урані, Габор Вароді. Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, György Endre, Teleszky István, Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor Бернат Дежев, Горкані Кароль, Томчані Ласло, Терек Йожеф, Абоні Еміл, Літераті Еден, Лоняі Шандор, Дьнрдь Ендре, Телескі Іштван, Кричфолуші Вілмош, Мігалі Петер, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор парламентські вибори
1887. június 17. (június 17. – július 26.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Firczák Gyula, Kende Mihály, Tomcsányi László, Bereg vármegyéből Gulácsy Dezső, György Endre, Lónyay Sándor, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Hagara Viktor, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Kricsfalusy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor. (17 червня – 26 липня) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Дюло Фірцак, Мігаль Кенде, Ласло Томчані, від Березького комітату – Дежев Гулачі, Ендре Дєрдь, Шандор Лоняі, Імре Урой, від Угочанського комітату – Віктор Гогоро, Іштван Телескі, від Марамороського – Еден Йовнаш, Вільмош Крічфолуші, Пейтер Мігаї, Іштван Сіладі, Імре Урані, Габор Вароді. Bernáth Dezső, Firczák Gyula, Kende Mihály, Tomcsányi László, Gulácsy Dezső, György Endre, Lónyay Sándor, Uray Imre,Hagara Viktor, Teleszky István, Jónás Ödön, Kricsfalusy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor Бернат Дежев, Горкані Кароль, Томчані Ласло, Терек Йожеф, Абоні Еміл, Літераті Еден, Лоняі Шандор, Дьнрдь Ендре, Телескі Іштван, Кричфолуші Вілмош, Мігалі Петер, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор парламентські вибори
1887. az év folyamán Befejeződött a vasúti pálya lefektetése Lavocsne és Sztrij között, amely összekötötte Kárpátalját Galíciával. Завершено прокладання залізниці за маршрутом Лавочне–Стрий, яка з’єднала Закарпаття з Галичиною. Lavocsne, Sztrij Лавочне, Стрий залізниця, Закарпаття, Галичина, транспорт
1890. március 8. A Magyar Tudományos Akadémia nemzetgazdasági bizottságának gyűlésén Egán Ede előadást tartott Kárpátaink közgazdasági hivatása címmel, amely még abban az évben könyv alakban is megjelent. На засіданні комісії з питань національної економіки Академії наук Угорщини Едмунд Еган виступив з доповіддю «Економічне покликання Карпат», яка ще того ж року вийшла окремою книгою. Egán Ede Еган Еде Magyar Tudományos Akadémia Академія наук Угорщини економіка, розвиток економіки
1890. az év folyamán Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 658.444 fő volt, ebből ukrán/ruszin 276.546 (42,0%), magyar 185.034 (28,0%), német 80.862 (12,3%), szlovák 38.937 (5,9%), román 74.008 (11,2%), egyéb 3.057 (0,5%). Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 658.444 осіб, з них українці-русини 276.546 (42,0%), угорці 185.034 (28,0%), німці 80.862 (12,3%), словаки 38.937 (5,9%), румуни 74.008 (11,2%), інши 3.057 (0,5%) чоловік. перепис населення, національний склад
1891. május 3. Az 1891. évi XV. tc. a kisdedóvókban írta elő, hogy a nem magyar anyanyelvű gyerekeket meg kell ismertetni az államnyelvvel, azaz a magyarral. Відповідно до Закону № XV від 1891 року, дітей у дитячих садках, рідна мова яких не угорська, необхідно ознайомлювати з державною мовою, тобто з угорською. дошкільні навчальні заклади, викладання мови, освіта національностей, використання мови
1892. január 29. (január 29. – február 3.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Kende Mihály, Sztáray István, Bereg vármegyéből Gulácsy Dezső, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Perényi Zsigmond, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Fehér Miklós, Mihályi Péter, Pogány Sándor, Szilágyi István, Urányi Imre, Vincz Gyula. (29 січня – 3 лютого) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Мігаль Кенде, Іштван Старой, від Березького комітату – Дежев Гулачі, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, від Угочанського комітату – Жігмонд Перені, Іштван Телескі, від Марамороського комітату – Міклош Фегер, Пейтер Мігалі, Шандор Погань, Іштван Сіладі, Імре Урані, Дюло Вінц. Bernáth Dezső, Kende Mihály, Sztáray István, Gulácsy Dezső, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Perényi Zsigmond, Teleszky István, Fehér Miklós, Mihályi Péter, Pogány Sándor, Szilágyi István, Urányi Imre, Vincz Gyula Дежев Бернат, Мігаль Кенде, Іштван Старой Дежев Гулачі, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, Жігмонд Перені, Іштван Телескі,Міклош Фегер, Пейтер Мігалі, Шандор Погань, Іштван Сіладі, Імре Урані, Дюло Вінц парламентські вибори
1893. az év folyamán Felépült a perecsenyi favegyi üzem. Збудовано лісохімічний завод у Перечині. Perecseny Перечин Favegyi üzem Лісохімічний завод лісохімічний завод, розвиток економіки, промисловість
1895. február Ungváron megalakult a Katolikus Néppárt, amely ellenzéki politikát fejtett ki a kormányzó Szabadelvű Párttal szemben. В Ужгороді створено Католицьку народну партію, яка оголосила про свою опозицію до правлячої партії. Ungvár Ужгород Katolikus Néppárt, Szabadelvű Párt Католицька народна партія політика, опозиційна політика
1895. december A Katolikus Néppárt Mit kíván a Néppárt? címmel kiáltványt adott ki, tekintettel a közelgő, 1896. évi képviselőválasztásokra. A 15 pontban összefoglalt követelések között szerepelt többek között, hogy az állam teljesítse a nemzetiségek méltó és igazságos kívánságait, illetve, hogy a kormány gondoskodjon arról, hogy a nép szülőföldjén találjon megélhetést, s ne keressen idegen földön új hazát. Католицька народна партія, враховуючи наближення парламентських виборів 1896 року, видала універсал «Чого хоче Народна партія?». Серед вимог, оформлених у 15 пунктів, звучав заклик до держави задовольнити справедливі потреби та бажання інших національностей, а також щоб уряд дбав про те, аби громадяни могли заробити на прожиття на рідній землі і їм не доводилося шукати щастя на чужині. Katolikus Néppárt, Католицька народна партія видання, парламентські вибори, питання національностей, розвиток економіки
1896. március Firczák Gyula munkácsi görög katolikus püspök és Bánffy Dezső miniszterelnök titkos megállapodást kötött a hegyvidéki régióban tapasztalható kormányellenes hangulat lecsillapításáról. A megállapodás leglényegesebb eleme az volt, hogy a püspök kérte egy ruszin gazdasági segítő akció megindítását. Мукачівський греко-католицький єпископ Юлій Фірцак та прем’єр-міністр Дежев Банфі уклали таємну угоду про заспокоєння антиурядових настроїв, які спостерігались у гірських регіонах. Головним моментом угоди було прохання єпископа розпочати економічну акцію, що допоможе покращити становище русинів. Firczák Gyula, Bánffy Dezső Юлій Фірцак, Дежев Банфі політична угода, Верховина, опозиційна політика, греко-католицька єпархія, покращення становище
1896. május 2. (május 2. – október 31.) Országos ünnepségsorozat keretében méltatták Magyarország fennállásának ezredik (millenniumi) évfordulóját. Az 1896. évi VIII. törvénycikk értelmében többek között emlékoszlopot állítottak fel a munkácsi várhegyen és a Vereckei-hágón. (2 травня – 31 жовтня) У рамках низки вседержавних святкових заходів було відзначено тисячну річницю (міленіум) утворення Угорщини. Відповідно до Закону № VIII від 1896 року було встановлено пам’ятні знаки на Мукачівській замковій горі та на Верецькому перевалі. Munkács, Vereckei-hágó Мукачево, Верецький перевал вседержавні святкові заходи, тисяча річниця, міленіум, пам’ятний знак
1896. október 29. (október 29. – november 4.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Hegedüs Béla, Komjáthy Béla, Sztáray Gábor, Tomcsányi László, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Lónyay Sándor, Nedeczey János, Ugocsa vármegyéből Perényi Zsigmond, Szentpály Jenő, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Mihályi Péter, Nyegre László, Rétyi Mihály, Szaplonczay Miklós, Urányi Imre. (29 жовтня – 4 листопада ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Бейло Гегедуш, Бейло Комяті, Габо Старой, Ласло Томчані, від Березького комітату – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Шандор Лоняі, Янош Недецеі, від Угочанського комітату – Жігмонд Перені, Йенев Сентпалі, від Марамороського комітату – Еден Йовнаш, Пейтер Мігаль, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Міклош Саплонцоі, Імре Урані. Hegedüs Béla, Komjáthy Béla, Sztáray Gábor, Tomcsányi László, Barta Ödön, Lónyay Géza, Lónyay Sándor, Nedeczey János, Perényi Zsigmond, Szentpály Jenő, Jónás Ödön, Mihályi Péter, Nyegre László, Rétyi Mihály, Szaplonczay Miklós, Urányi Imre Бейло Гегедуш, Бейло Комяті, Габо Старой, Ласло Томчані, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Шандор Лоняі, Янош Недецеі, Жігмонд Перені, Йенев Сентпалі, Еден Йовнаш, Пейтер Мігаль, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Міклош Саплонцоі, Імре Урані. парламентські вибори
1896. az év folyamán Munkácson megjelent Halász Géza röpirata 50.000 beregmegyei orosz létkérdése címmel, amelyben hallatlan nyomorról és elégedetlenségről számol be. – A Vatikán eltiltotta az addig megtűrt magyar liturgiát a görög katolikus egyházban, s e határozatát a magyar kormány közbenjárására sem változtatta meg. У Мукачеві з’явилася листівка Гейзи Голаса «Питання існування 50.000 русинів Березького комітату», у якій розкриваються нужденне становище та незадоволення серед населення. – Ватикан заборонив проведення літургії угорською мовою в греко-католицькій церкві. Це рішення не було змінене навіть після клопотання угорського уряду. Halász Géza Гейза Голас Munkács Мукачево брошура, бідність, незадоволення, Ватикан, угорськомовна літургія, заборона, греко-католицька церква, угорський уряд, покращення становище
1897. február 4. Firczák Gyula püspök értekezletre hívta össze Bereg, Máramaros, Ung, valamint Ugocsa vármegyék országgyűlési képviselőit, hogy a ruszin nép gazdasági nyomorának enyhítését célzó eszközöket találjanak. Єпископ Юлій Фірцак скликав на збори парламентських депутатів від Березького, Марамороського, Ужанського та Угочанського комітатів, щоб спільно знайти способи полегшення економічної нужди серед русинів. Firczák Gyula Юлій Фірцак депутати парламенту, бідність, національна політика, греко-католицька церква
1897. február Budapesten miniszterelnökségi értekezleten döntöttek a ruszin gazdasági segítő akció megindításáráról. У Будапешті на засіданні уряду під головуванням прем’єр-міністра було прийнято рішення про початок економічної акції, що мала покращити матеріальне становище русинів. Budapest Будапешт уряд, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, покращення становище
1897. március 8. Firczák Gyula püspök és a történeti Kárpátalja képviselői memorandumot adtak ki Emlékirat az Északkeleti Kárpátok közt és Kárpátalján lakó ruthén nyelvű nép szellemi és anyagi viszonyainak elősegítése és felvirágoztatása tárgyában címmel. Єпископ Юлій Фірцак та депутати від Закарпаття видали «Меморандум з приводу духовного і матеріального становища та розвитку рутенців, які проживають у північно-східній частині Карпат і на Закарпатті». Firczák Gyula Юлій Фірцак меморандум, русини, покращення становище, розвиток економіки
1897. április 1. A Kelet című lapban Máthé Miklós A ruthén nyelvért címmel közölt írása nyomán vitasorozat indult. Máthé többek között így fogalmazott: „A czélért fogunk küzdeni, hogy népünk nyelvét fejlesszük s feledjük el örökre a múlt egyes politikai rémképeit…”. У часописі «Келет» («Схід») розгорілася дискусія з приводу публікації Міклоша Матей «За рутенську мову». У статті Матей, зокрема, стверджував: «Ми будемо боротися за свою мету, щоб розвивалася мова нашого народу і щоб навіки забути політичні жахи минулого…». Máthé Miklós Міклош Матей рутенська мова, русинська мова, питання національностей, русини
1897. október 7. Egán Ede megkapta a hivatalos megbízást Darányi Ignác földművelésügyi minisztertől, hogy a ruszin gazdasági segítő programot, az ún. hegyvidéki akciót miniszteri biztosként irányítsa. Egán 1901-ben tisztázatlan körülmények között meghalt és helyette a hegyvidéki kirendeltség vezetését Kazy József vette át. Едмунд Еган офіційно призначений уповноваженим міністра сільського господарства Ігнаца Дорані для здійснення Верховинської господарської акції – програми, що має покращити економічне становище русинів. 1901 року Едмунд Еган загинув за нез’ясованих обставин і замість нього керівником Верховинської акції був призначений Йожеф Козі. Egán Ede, Darányi Ignác, Kazy József Едмунд Еган, Ігнац Дорані, Йожеф Козі. експозитура гірських районів, русини, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, верховинська акція
1897. október Bezárták a munkácsi várbörtönt. Закрито Мукачівську замкову в’язницю. Munkács Мукачево в’язниця
1900. az év folyamán Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 754.769 fő volt, ebből ukrán/ruszin 314.526 (41,7%), magyar 227.045 (30,0%), német 78.692 (10,4%), szlovák 47.858 (6,3%), román 84.519 (11,2%), egyéb 2.129 (0,3%). Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 754.769 осіб, з них українці-русини 314.526 (41,7%), угорці 227.045 (30,0%), німці 78.692 (10,4%), словаки 47.858 (6,3%), румуни 84.519 (11,2%), інши 2.129 (0,3%) чоловік. перепис населення, національний склад
1901. október 2-9. Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Kende Péter, Komjáthy Béla, Köröskényi Elek, Rabár Endre, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Fogarassy Zsigmond, Perényi Zsigmond, Máramaros vármegyéből Lator Sándor, Nagy Ferenc, Nyegre László, Rétyi Mihály, Teleki Gyula. Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Елек Керешкені, Ендре Робар, від Березького – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Гейзо Недецеі, Імре Урой, від Угочанського – Жігмонд Фогороші, від Марамороського – Шандор Лотор, Ференц Нодь, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Дюло Телекі. Kende Péter, Komjáthy Béla, Köröskényi Elek, Rabár Endre, Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Fogarassy Zsigmond, Perényi Zsigmond, Lator Sándor, Nagy Ferenc, Nyegre László, Rétyi Mihály, Teleki Gyula Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Елек Керешкені, Ендре Робар, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Гейзо Недецеі, Імре Урой, Жігмонд Фогороші, Шандор Лотор, Ференц Нодь, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Дюло Телекі. парламентські вибори
1902. április 3. Sor került a Szent Bazil Társulat utolsó közgyűlésére, amely kimondta annak feloszlatását. Відбулося останнє засідання Товариства Святого Василія, на якому було прийнято рішення про розпуск організації. Szent Bazil Társulat Товариства Святого Василія загальні збори, греко-католицька церква, культурно-освітня діяльність
1902. június 30. Ungváron megalakult az Unió Könyvnyomda Rt., a Szent Bazil Társulat utódintézménye. В Ужгороді було створено АТ «Видавництво Уніо», яке стало правонаступником Товариства Святого Василія. Ungvár Ужгород Unió Könyvnyomda Rt. АТ «Видавництво Уніо» товариство, культурно-освітня діяльність, видавництво, заснування організації
1902. december 3. Szabó Jenő felsőházi tag elnökletével Budapesten megalakult a Magyar Görögkatolikusok Egyesülete. Під головуванням Йенов Сабова, депутата Верхньої палати парламенту, в Будапешті створено Спілку угорських греко-католиків. Szabó Jenő Йенов Сабов Budapest Будапешт Magyar Görögkatolikusok Egyesülete Спілка угорських греко-католиків заснування організації, товариство, греко-католики
1904. január 2. A Budapesten megjelenő Görögkatolikus Hírlap e számában Szabó Jenő vitát indított a magyar liturgiáról. У номері «Греко-католицької газети», що виходила в Будапешті, Йенов Сабов розпочав дискусію про проведення літургії угорською мовою. Szabó Jenő Йенов Сабов Budapest Будапешт греко-католики, використання мови у церкві
1904. február A századfordulón Máramaros vármegyéből kiinduló skizmamozgalom – a görög katolikus vallásról a görögkeleti vallásra való áttérés – feltartóztatására Máramaros vármegye főispánja azt javasolta Tisza István miniszterelnökhöz intézett titkos iratban, hogy adjanak a mozgalomnak üldözhető politikai jelleget. (Az 1868. évi LIII. tc. kimondja, hogy „a törvény által megállapított feltételek és formaságok megtartásával mindenkinek szabadságában áll más hitfelekezet kebelébe, illetőleg más vallásra áttérni”.) Для перешкоджання поширенню руху «схизми» (перехід із греко-католицької на православну (східну) віру), що взяв свій початок на зламі століть у Марамороському комітаті, жупан комітату у секретному листі рекомендував прем’єр-міністру Іштвану Тісо надати рухові негативного політичного забарвлення. (Закон № LIII від 1868 року дозволяв при дотриманні необхідних умов та формальностей перехід до іншої конфесії чи навіть релігії.) Tisza István, Іштван Тісо схизматицький рух, греко-католицька церква, православна церква, національна політика, перехід в іншу віру, національна політика, церковна політика
1904. április 30. A máramarosszigeti törvényszék izaiakat vont perbe, azzal vádolva őket, hogy a görög katolikus papság és egyház ellen izgattak. Марамороський суд розпочав процес проти жителів Ізи за звинуваченням їх у підбурюванні проти греко-католицького духовенства та церкви. правосуддя, греко-католицька церква, церковна політика, питання національностей
1905. január 26. (január 26. – február 4.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Kende Péter, Komjáthy Béla, Lónyay Sándor, Sztáray Sándor, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Fogarassy Zsigmond, Máramaros vármegyéből Balogh Mihály, Keglevich István, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Nyegre László. (26 січня – 4 лютого) Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Шандор Лоняі, Шандор Старой, від Березького комітату – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, від Угочанського комітату – Жігмонд Фогороші, від Мараморошського комітату – Мігаль Балог, Іштван Кеглевіч, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Ласло Нєгре. Kende Péter, Komjáthy Béla, Lónyay Sándor, Sztáray Sándor, Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Fogarassy Zsigmond, Balogh Mihály, Keglevich István, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Nyegre László Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Шандор Лоняі, Шандор Старой, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой,Жігмонд Фогороші, Мігаль Балог, Іштван Кеглевіч, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Ласло Нєгре. парламентські вибори
1906. április 29. (április 29. – május 8.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bereg vármegyéből Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Máramaros vármegyéből Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László. (29 квітня – 8 травня) Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, від Березького – Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, від Угочанського – Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, від Марамороського – Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре. Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре. парламентські вибори
1907. június 2. I. Ferenc József szentesítette az 1907. évi XXVI. és XXVII. tc.-et a nem állami népiskolák állami felügyeletéről, a tanítók jogviszonyáról és javadalmazásáról, valamint a magyar nyelv kötelező oktatásáról (Lex Apponyi). Франц Йосиф І схвалив Закони № XXVI і № XXVII від 1907 року про державний нагляд за недержавними народними школами, про правовідносини та зарплату вчителів, а також про обов’язкове викладання угорської мови (Lex Apponyi). I. Ferenc József Франц Йосиф І державні народні школи, викладання угорської мови, вчителі, національна політика, освітня політика
1908. november 21. I. Ferenc József szentesítette a népiskolai oktatás ingyenességéről rendelkező 1908. évi XLVI. tc.-et. Франц Йосиф І схвалив Закон № XLVI від 1908 року, що запроваджував безкоштовну народну шкільну освіту. I. Ferenc József Франц Йосиф І народна шкільна освіта, освітня політика
1910. június 1-10. Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Csuha István, Kende Péter, Nehrebeczky György, Rónay Antal, Bereg vármegyéből Jármy István, Lónyay Géza, Madarassy-Beck Gyula, Várady Gyula, Ugocsa vármegyéből Barta Ödön, Bródy Ernő, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nyegre László, Pál Alfréd, Pekár Gyula. Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Іштван Чуго, Пейтер Кенде, Дєрдь Негребецькі, Антал Ронай, від Березького комітату – Іштван Ярмі, Гейзо Лоняі, Дюло Модороші-Бек, Дюло Вароді, від Угочанського комітату – Еден Барта, Ернев Броді, від Марамороського комітату – Еден Йонаш, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ласло Нєгре, Альфред Пал, Дюло Пекар. Csuha István, Kende Péter, Nehrebeczky György, Rónay Antal, Jármy István, Lónyay Géza, Madarassy-Beck Gyula, Várady Gyula, Barta Ödön, Bródy Ernő, Jónás Ödön, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nyegre László, Pál Alfréd, Pekár Gyula Іштван Чуго, Пейтер Кенде, Дєрдь Негребецькі, Антал Ронай, Іштван Ярмі, Гейзо Лоняі, Дюло Модороші-Бек, Дюло Вароді, Еден Барта, Ернев Броді, Еден Йонаш, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ласло Нєгре, Альфред Пал, Дюло Пекар. парламентські вибори
1910. az év folyamán Országos népszámlálás a népesség anyanyelvi összetételét regisztrálta (a zsidókat csak a vallási megoszlásnál tüntették fel, ezért a nemzetiségek között itt a magyarok részét képezik). A Magyar Királyság összlakossága (Horvátország nélkül) 18.264.533 fő, közülük magyar 55%, ruszin 2,5%. Ungvár, Munkács, Beregszász, Huszt és Máramarossziget lakossága 76,5 ezer fő. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 848.160 fő volt, ebből ukrán/ruszin 331.186 (39,0%), magyar 270.442 (32,0%), német 93.289 (11,0%), szlovák 55.487 (6,5%), román 94.608 (11,2%), egyéb 3.148 (0,4%). Проведено вседержавний перепис населення, під час якого визначався і національний склад населення (євреїв реєстрували тільки за релігійною ознакою, тому за національністю багатьох із них записали до угорців). Загальна чисельність населення Угорського Королівства становила 18.264.533 осіб, серед них угорців – 55%, русинів – 2,5%. У містах Ужгород, Мукачево, Берегово, Хуст і Мараморош-Сігет на момент перепису проживало 76,5 тисячі осіб. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 848.160 осіб, з них українці-русини 331.186 (39,0%), угорці 93.289 (11,0%), німці 93.289 (11,0%), словаки 55.487 (6,5%), румуни 94.608 (11,2%), інши 3.148 (0,4%) чоловік. перепис населення, національний склад
1910-1911. évek folyamán A Szolyvai Részvésztársaság a településen felépítette a száraz lepárlású favegyi üzemet. Акціонерне товариство «Сольва» побудувало у Сваляві лісохімзавод для сухої перегонки дерева. Szolyva Свалява Szolyvai Részvésztársaság Акціонерне товариство «Сольва» лісохімічний завод, промисловість, розвиток економіки,
1912. december 21. I. Ferenc József szentesítette a háború esetére szóló kivételes intézkedésekkel foglalkozó 1912. évi LXIII. tc.-et. Korlátozták többek között a nemzetiségi pártok, az egyesületek és a sajtó tevékenységét. A különösen veszélyeztetettnek tekintett felvidéki, erdélyi, délvidéki területeket szigorú rendszabályokkal katonai övezetté nyilvánították. Франц Йосиф І схвалив Закон № LXIII від 1912 року про здійснення виняткової влади у випадку війни. Обмежувалася діяльність партій, організацій та преси національних меншин. Північно-східну та південну частину країни, а також Трансільванію, які вважалися особливо небезпечними, оголосили військовою зоною із суворим порядком. I. Ferenc József Франц Йосиф І партії національностей, преса національностей, товариства національностей, військові зони, Трансильванія, Північна-Угорщина, Південна-Угорщина, національна політика, військові закони
1913. július 23. Elkezdődött a máramarosi per, melyben 94 görögkeleti személyt fogtak perbe a magyar állam elleni lázítás, valamint a magyar nemzet, a görög katolikus felekezet és papság elleni izgatás címén. Розпочався Марамороський процес, на якому було обвинувачено 94 особи православного (східного) віросповідання за антидержавні заклики, а також підбурювання проти угорської нації, греко-католицької конфесії та духовенства. правосуддя, мароморошський процес, греко-католицька церква, підбурювання, національний рух
1914. június 28. Gavrilo Princip szerb diák Szarajevóban megöli az Osztrák–Magyar Monarchia trónörökösét, Habsburg Ferenc Ferdinándot és feleségét, Zsófiát. A Monarchia hadat üzen Szerbiának, amivel megkezdődik az első világháború. В Сараєво сербський студент Гаврило Принцип убиває спадкоємця престолу Австро-Угорської монархії ерцгерцога Франца Фердинанда Габсбурга та його дружину Софію. Монархія оголошує війну Сербії. Це стало початком Першої світової війни. Gavrilo Princip, Habsburg Ferenc Ferdinánd, Zsófia (Habsburg Ferenc Ferdinánd felesége), Гаврило Принцип, Франц Фердинанд Габсбург, Софію Szarajevó Сараєво спадкоємець престолу, убивство, оголошення війни, Австро-Угорська монархія, Перша світова війна
1914. augusztus 6. Az Osztrák–Magyar Monarchia hadat üzen Oroszországnak. Австро-Угорщина оголосила війну Росії. оголошення війна, Австро-Угорська Монархія, Росія
1914. szeptember 25. Az orosz cári csapatok az Uzsoki-hágón át benyomulnak Magyarországra. Októberben Tisza István miniszterelnök személyesen tájékozódott a helyszínen az orosz betörés következményeiről. Російські царські війська перейшли через Ужоцький перевал та вступили на територію Угорщини. У жовтні прем'єр-міністр Угорщини Іштван Тиса на місці інформувався про наслідки військових дій. Tisza István, Іштван Тиса Uzsoki-hágó Ужоцький перевал царське військо, Угорщина, перша світова війна
1915. január 27. Az orosz csapatok ismét benyomulnak a Kárpátok térségébe. Чергове вторгнення російських військ у Карпатський регіон. царське військо, перша світова війна
1915. június 15. Georgij Bobrinszkij gróf, Galícia katonai parancsnoka Lembergben kötelezően végrehajtandó hirdetményt tett közé, mely szerint Galícia azon járásaiból, amelyekből az orosz hadsereg kivonult, a 18 és 50 közötti férfiakat a Volinyi guberniumba kell kitelepíteni, hogy ne tudják besorozni őket az osztrák–magyar hadseregbe. Воєнний генерал-губернатор Галичини граф Г. О. Бобринський підписав у Львові обов’язкове для виконання оголошення про примусову висилку у Волинську губернію всіх чоловіків віком від 18 до 50 років з тих районів Галичини, звідки відступали російські війська, аби унеможливити їхню мобілізацію до австро-угорської армії. Georgij Bobrinszkij, Г. О. Бобринський Lemberg, Volinyi gubernium Львів, Волинська губернія Галичина, царське військо, примусова висилка, австро-угорське військо
1916. november 6. Bécsben közétették Ferenc József császár és király rendeletét Galícia autonómiájáról. У Відні проголошено указ імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І про автономію Галичини. I. Ferenc József Франц Йосиф І Bécs Відень автономія, галицька автономія, указ короля, національна політика
1916. november 21. Meghalt I. Ferenc József. Utóda IV. Károly magyar király (osztrák császárként I. Károly). Помирає імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I. Спадкоємцем став ерцгерцог Карл: як цісар Австрії – Карл I, як король Угорщини – Карл IV. I. Ferenc József, IV. Károly Франц Йосиф І, Карл IV. успадкування престолу
1917. március 15. II. Miklós orosz cár lemondott a trónról. Oroszországban megalakult az Ideiglenes Kormány. Російський цар Микола II зрікся престолу. Створено Тимчасовий уряд Росії. II. Miklós Микола II Тимчасовий уряд, революція
1917. november 7-8. Oroszországban, Petrográdban (Leningrád, Szentpétervár) fegyveres felkelés tört ki, megalakult az első szovjet kormány, a Népbiztosok Tanácsa V. I. Lenin elnökletével. У російському Петрограді (Ленінград, Санкт-Петербург) розпочалося збройне повстання більшовиків. Створюється перший радянський уряд – Рада Народних Комісарів – на чолі з В. І. Леніним. V. I. Lenin В. І. Ленін Petrográd (Leningrád, Szentpétervár) Петроград (Ленінград, Санкт-Петербург) Népbiztosok Tanácsa Рада Народних Комісарів збройне повстання, радянський уряд, револуція
1918. január 8. Megjelenik W. Wilson amerikai elnök 14 pontos békeprogramja. Президент США Вудро Вільсон проголосив умови мирного договору з 14 пунктів. W. Wilson Вудро Вільсон програма миру, самоврядування, американська політика
1918. január 10. Breszt-Litovszkban megkezdődnek a béketárgyalások Szovjet-Oroszország, valamint a központi hatalmak (Osztrák-Magyar Monarchia, Németország és szövetségeseik) között. Розпочалися мирні переговори в Брест-Литовську між Радянською Росією і центральними державами (Австро-Угорщиною, Німеччиною та їхніми союзниками). Breszt-Litovszk Брест-Литовськ мирні переговори, Радянська Росія, центральні держави
1918. április 8. Az Osztrák–Magyar Monarchia nemzetiségei római kongresszusukon állami önállóságot követelnek a maguk számára. У Римі зібрався Конгрес поневолених народів Австро-Угорщини, представники яких заявили про небажання жити далі в складі монархії і вимагали державної самостійності. Róma Рим Австро-Угорська Монархія, питання національностей, конгрес, самоврядування
1918. július 23. Az egyesült államokbeli Homesteadben megalakult a Ruszinok Amerikai Néptanácsa. A tanács megbízta Gregory Zhatkovych ügyvédet, hogy foglalja össze a szervezet célkitűzéseit. У м. Гомстед, що у Сполучених Штатах Америки, створена Американська Народна Рада Угро-Русинів. Рада доручила адвокату Григорію Жатковичу скласти меморандум і сформулювати основну мету організації. Gregory Zhatkovych Григорі Жаткович Homestead Гомстед Ruszinok Amerikai Néptanácsa Американська Народна Рада Угро-Русинів заснування організації, народна рада, товариство, греко-католики, американськи русини
1918. október 16. IV. Károly kiáltványában Ausztriát föderatív állammá minősítette. A kiáltvány azonban a Magyar Királyságra nem vonatkozott. Проголошено маніфест Карла ІV про наміри перетворення «двоєдиної держави» на багатонаціональну федерацію. Однак маніфест імператора не поширювався на Угорське Королівство. IV. Károly Карл ІV маніфест, Австрія, самостійність, федеративна держава, Угорське королівство, Австро-Угорська Монархія, заснування держави
1918. október 21-22. Washingtonban W. Wilson amerikai elnök fogadta a Ruszinok Amerikai Néptanácsának küldöttségét. Tárgyalt többek között Gregory Zhatkovych ügyvéddel. У Вашингтоні Президент США Вудро Вільсон прийняв делегацію Американської Народної Ради Угро-Русинів і провів переговори з адвокатом Григорієм Жатковичем. W. Wilson, Gregory Zhatkovych Вудро Вільсон, Григорій Жаткович Washington Вашингтон Ruszinok Amerikai Néptanácsa Американська Народна Рада Угро-Русинів американська політика, американські русини, самостійність
1918. október 23. A Ruszinok Amerikai Néptanácsa tagja lett a Közép-Európai Demokratikus Szövetségnek, melynek T. G. Masaryk volt az elnöke. Американська Народна Рада Угро-Русинів стала членом Середньоєвропейської демократичної ліги, яку очолював Т. Г. Масарик. T. G. Masaryk Т. Г. Масарик Ruszinok Amerikai Néptanácsa, Közép-Európai Demokratikus Szövetség Американська Народна Рада Угро-Русинів,Середньоєвропейська демократична ліга національне питання, самостійність, американські русини, американська політика
1918. október 24-26. Philadelphiában a Ruszinok Amerikai Néptanácsa nevében G. Zhatkovych aláírta a független közép-európai népek közös céljait megfogalmazó nyilatkozatot. У Філадельфії від імені Американської Народної Ради Угро-Русинів Г. Жаткович підписав Декларацію, в якій було сформульовано спільну мету незалежних центральноєвропейських народів. G. Zhatkovych Г. Жаткович Ruszinok Amerikai Néptanácsa Американська Народна Рада Угро-Русинів декларація, самостійність, американська політика, американські русини
1918. október 28. Prágában kikiáltották a Csehszlovák Köztársaságot. Az első köztársasági elnök T. G. Masaryk. У Празі проголошено утворення Чехословацької Республіки. Перший президент Чехословаччини – Т. Г. Масарик. T. G. Masaryk Т. Г. Масарик Prága Прага Csehszlovák Köztársaság Чехословацька Республіка Чехословацька Республіка, заснування держави
1918. október 30. Turócszentmártonban a Szlovák Nemzeti Tanács csatlakozott a Csehszlovák Köztársasághoz. У м. Мартин Словацька Народна Рада виступила за приєднання до Чехословацької Республіки. Turócszentmárton Мартин Szlovák Nemzeti Tanács Словацька Народна Рада приєднання, Чехословацька Республіка, самостійність, заснування держави, республіка
1918. október 31. Az őszirózsás forradalom győzelmével a monarchiából kiváló magyar állam törvényhozó szerve a Magyar Nemzeti Tanács lett, Károlyi Mihály vezetésével. Відбулася буржуазно-демократична революція в Угорщині (т. зв. «революція айстр»), внаслідок якої Угорщина вийшла зі складу монархії. Законодавчим органом оновленої угорської держави стала Угорська Національна Рада, яку очолив Мігаль Каролі. Károlyi Mihály Мігаль Каролі Magyar Nemzeti Tanács Угорська Національна Рада революція айстр, буржуазно-демократична революція, угорська держава, законодавчий орган, національна рада, Австро-Угорська Монархія
1918. november 3. Az Osztrák–Magyar Monarchia Pádovában fegyverszünetet kötött az antanthatalmakkal. У м. Падуї Австро-Угорська монархія уклала перемир’я з державами Антанти. Pádova Падуа перемир’я, Антанта, Австро-Угорська Монархія
1918. november 6. Ungváron megalakult a Magyarországi Rutének Néptanácsa (elnök Szabó Simon görög katolikus kanonok, titkár Avgusztin Volosin). Programjuk többek között kimondta: „A magyarországi rutén nép ragaszkodik az őshaza integritásához, és tiltakozik mindazok működése ellen, akik a magyarországi rutént el akarják szakítani az anyaországtól, és veszélyeztetik Magyarország területi egységét.” В Ужгороді Рада угорських рутенів, куди увійшли переважно священики греко-католицької церкви та окремі представники інтелігенції (голова О. Сабов, секретар А. Волошин), ухвалила рішення про цілісність Угорщини і програму розвитку Закарпаття в її складі із забезпеченням прав «нашого угрорусского народа». Szabó Simon, Avgusztin Volosin С. Сабов, А. Волошин Ungvár Ужгород Magyarországi Rutének Néptanácsa Рада угорських рутенів заснування організації, самостійність, національна рада, територіальна цілісність, греко-католицька церква
1918. november 8. Kőrösmezőn a település és a környező falvak lakói határozatot hoztak a kárpátaljai Huculföld Ukrajnához csatolásáról. Megalakították a Hucul Néptanácsot. Жителі Ясіня і навколишніх сіл прийняли рішення про приєднання Закарпатської Гуцульщини до України. Утворення Гуцульської Народної Ради. Kőrösmező Ясіня Hucul Néptanács Гуцульська Народна Рада рішення, територіальна цілісність, Україна, Гуцульщина, самостійність, народна рада
1918. november 12. A Ruszinok Amerikai Néptanácsa Scrantonban megszavazta az ősi ruszin területek – Szepes, Sáros, Zemplén, Abaúj, Gömör, Borsod, Ung, Ugocsa, Bereg és Máramaros – Csehszlovákiához való csatolását „széles jogkörű autonómiával”. Американська Народна Рада Угро-Русинів у м. Скрентон проголосувала за приєднання споконвічних руських територій – Спіш, Шариш, Земплин, Абауй, Гемер, Боршод, Унґ, Уґоча, Береґ, Мараморош – до Чехословаччини, з «широкими автономними правами». Scranton Скрентон Ruszinok Amerikai Néptanácsa Американська Народна Рада Угро-Русинів територіальна цілісність, Чехословаччина, самостійність, американські русини, народна рада
1918. november 13. Gregory Zhatkovych Washingtonban átadta T. G. Masaryknak a scrantoni kongresszus jegyzőkönyvét. – Az uralkodó, IV. Károly Eckartsauban kiadott nyilatkozatában lemondott. – 1920. március 1-jétől Magyarország kormányzója Horthy Miklós. Григорій Жаткович у Вашингтоні передав Т. Г. Масарику протокол Скрентонської резолюції. – Імператор Карл IV в Еккартзау оголосив про зречення від престолу. – З 1 березня 1920 року Угорщину очолює Міклош Горті. Gregory Zhatkovych, T. G. Masaryk, IV. Károly, Horthy Miklós Григорій Жаткович, Т. Г. Масарик, Карл IV, Міклош Горті Washington, Eckartsau Вашингтон, Еккартзау Скрентонський протокол резолюція, відставка, губернатор Угорщини, американські русини
1918. november 16. Kikiáltották a Magyar Népköztársaságot. Az I. számú néphatározat 1. §-a kimondta, hogy „Magyarország minden más országtól független és önálló népköztársaság”. Створення Угорської Народної Республіки. §1 Народного указу № 1 проголошував: «Угорщина – незалежна від усіх інших держав самостійна Народна Республіка». Угорська Народна Республіка, указ, народна республіка, створення держави, самостійність
1918. december 1. A magyar kormány Szabó Oreszt ungi kormánybiztost „a magyarországi rutén nemzet önrendelkezési joga gyakorlásának előkészítése céljából Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes és Abaúj-Torna vármegyék rutén lakta területeire kiterjedő hatáskörrel” felállított Budapest székhelyű kormánybiztossághoz kormánybiztosnak nevezte ki. Угорський уряд призначив Ореста Сабова – урядового комісара Ужанської жупи – урядовим комісаром Будапештського урядового комісаріату для «підготовки практичного впровадження права на самовизначення угорсько-рутенського народу, з повноваженнями на території проживання руського населення в жупах Мараморош, Уґоча, Береґ, Унґ, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна». Szabó Oreszt Орест Сабов угорський уряд, урядовий комісар, русини, самостійність, призначення, національна політика, автономія
1918. december 10. Budapesten tanácskoztak a ruszinok képviselőivel a Ruszka Krajna autonómia-tervezetről. Ekkor használták először nyilvánosan a „rutén” helyett a „ruszin” népnevet. У Будапешті проведено нараду з представниками русинів щодо проекту автономії Руської Крайни. На засіданні вперше офіційно було вжито етнонім «русини» замість «рутенці». Budapest Будапешт переговори, русини, Руська Країна, проект автономії, самостійність, автономія, національна політика
1918. december 21. Ezen a napon elfogadták, 1918. december 25-én pedig életbe léptették a X. Néptörvényt „a Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzet autonómiájáról”, mely kimondja, hogy „Ruszka Krajna néven autonóm jogterület (kormányzósági terület) alakíttatik”. Az 1. § szerint „A Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzetet saját beligazgatásának, igazságszolgáltatásának, közművelődésének, vallása gyakorlatának és nyelve használatának körében mind törvényhozási, mind kormányzati tekintetben teljes önrendelkezési jog illeti meg, amelyre nézve a jelen törvényben foglalt szabályok irányadók.” A 9. § szerint „Ruszka Krajnában a nem ruszin nyelvű népesség helyhatósági és kulturális autonómiája biztosíttatik.” Парламент Угорщини прийняв Народний закон № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня. Передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна». Перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови». Згідно з дев’ятим параграфом закону, «в Руській Крайні не русинське народонаселення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією». русини, автономія, Руська Країна, автономна територія, самостійність
1918. december 22. A magyar katonaság bevonult Kőrösmezőre. Угорські війська ввійшли до Ясіня. Kőrösmező Ясіня угорська армія, територіальна цілісність
1918. december 25. Gróf Károlyi Mihály kormánya közzétette az 1918. december 21-én kelt X. sz. Néptörvényt (Ruszka Krajna néven területi autonómiát biztosít a magyarországi ruszinoknak, központ: Munkács). Уряд графа Міхая Каролі оприлюднив Народний закон № X від 21 грудня 1918 року (проголошено територіальну автономію для русинів Угорщини під назвою Руська Крайна з центром у Мукачеві). Gróf Károlyi Mihály граф Міхаль Каролі Руська Країна, автономна територія, автономія, національна політика
1918. december 29. A Károlyi-kormányban ruszka krajnai miniszternek nevezték ki Szabó Oresztet, a ruszin ügyek kormánybiztosát. Урядового комісара з руських справ Ореста Сабова призначили міністром Руської Крайни в уряді графа Міхая Каролі. Szabó Oreszt Орест Сабов Уряд Мігаля Каролі, міністр Руської Країни
1919. január-március A román hadsereg benyomul a Felső-Tisza vidékére. Румунська армія захоплює північно-східну територію Закарпаття (Надтисся). Felső-Tisza vidék Надтисся румунська армія, територіальна цілісність
1919. január 3. A magyar kormány megbízásából Ruszka Krajna kormányzója Avgusztin Stefán. – Sztanyiszlavban kimondták a Nyugat-Ukrán Népköztársaság és az Ukrán Népköztársaság egyesülését. Угорський уряд призначив губернатором Руської Крайни Августина Штефана. – У Станіславі Сесія УНР прийняла «Ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою». Avgusztin Stefán Августина Штефан Sztanyiszlav Станіслав губернатор, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, злука, створення держави, призначення
1919. január 8. Kőrösmező és a környező települések lakói közgyűlés keretében kikiáltották az önálló és független Hucul Köztársaságot. Elnök: Klocsurak Sztepan. На загальних зборах жителів Ясіня й навколишніх сіл проголошено самостійну й незалежну Гуцульську Республіку. Президент – Степан Клочурак. Kőrösmező Ясіня народні збори, заснування інституції, Гуцульська Республіка, самостійність
1919. január 12. A csehszlovák katonaság elfoglalta az Ung folyóig terjedő nyugati térséget, közte Ungvárt, ahová a 31. sz. ezred vonult be Amedeo Ciaffi olasz ezredes vezetésével. На цей момент чехословацькі війська захопила західні території, що простяглися до річки Уж, у тому числі й Ужгород, куди ввійшов 31-ий полк під командуванням італійського полковника Амедео Чіаффі. Amedeo Ciaffi Амедео Чіаффі чехословацька армія, Антанта, територіальне цілісність
1919. január 18. Megnyílt az első világháborút lezáró párizsi békekonferencia. A csehszlovák kormány nevében Edvard Beneš és Karel Kramař volt jelen, akik a ruszinok képviseletére meghívták Gregory Zhatkovychot és Julij Gardosht, az amerikai ruszinok küldötteit és Anton Beszkidet, az Eperjesi Ruszin Nemzeti Tanács elnökét. Beneš és Kramař a csehszlovák ügyekben 11 feljegyzést terjesztettek be, ezek közül az egyik a „magyarországi ruszinokra” vonatkozott. Az általuk lakott területekre való csehszlovák igényt nemzeti elvre alapozták. Відкриття Паризької мирної конференції, скликаної державами-переможницями у Першій світовій війні для створення мирних договорів із переможеними країнами. Чехословацький уряд представляли Едвард Бенеш і Карел Крамар, які запросили для представництва Закарпаття Григорія Жатковича і Юлія Ґардоша від американських русинів та Антона Бескида – голову Пряшівської Руської Народної Ради. Бенеш і Крамар внесли 11 подань, що стосувались чехословацьких справ, із них одне щодо «угорських русинів». Чехословацькі претензії щодо територій, де проживали русини, базувалися на посиланнях на національні принципи. Edvard Beneš, Karel Kramař, Gregory Zhatkovych, Julij Gardosh, Anton Beszkidet Едвард Бенеш, Карел Крамар, Григорія Жаткович, Юлій Ґардош, Антон Бескид Паризька мирна конференція, чехословацький уряд, територіальні вимоги, територіальна цілісність, американські русини, народна рада
1919. január 21. Huszton a kárpátaljai ukránok népgyűlése határozatot hozott Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes, Abaújtorna (a történeti Kárpátalja) csatlakozásáról az egységes ukrán államhoz. У Хусті Всенародні збори закарпатських українців ухвалили рішення про возз’єднання комітатів Мараморош, Угоча, Берег, Унг, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна (історичного Закарпаття) з Соборною Україною. Huszt Хуст українці Закарпаття, народні збори, возз'єднання, українська держава
1919. január 22. Az Ukrán Nemzeti Tanács direktóriuma Kijevben kimondta a Nyugat-Ukrán Népköztársaság (Galícia, Bukovina és „Uhorszka Rusz”), valamint a Dnyeperi Nagy Ukrajna egyesítését. Директорія Української Народної Ради в Києві видала Універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (Галичина, Буковина та Угорська Русь) в Українську Народну Республіку. Kijev Київ Nyugat-Ukrán Népköztársaság, Західноукраїнська Народна Республіка злука, Наддніпрянська Україна, створення держави
1919. március 12. A párizsi békekonferencián jóváhagyólag vették tudomásul a csehszlovák követeléseket, többek között Kárpátaljára vonatkozóan. На Паризькій мирній конференції учасниками переговорів було схвально прийнято до відома чехословацькі вимоги, в тому числі і щодо Закарпаття. Паризька мирна конференція, територіальні вимоги, возз’єднання, територіальні вимоги
1919. március 21. Budapesten megalakult az új kormány, a Forradalmi Kormányzótanács, mely kikiáltotta a Magyarországi Tanácsköztársaságot. Ruszka Krajna népbiztosa március 24-től Avgusztin Stefán. Проголошення радянської влади в Угорщині. У Будапешті утворюється новий уряд – Революційна Урядова Рада, яка проголосила Угорську Радянську Республіку. Народним комісаром Руської Крайни з 24 березня стає Августин Штефан. Avgusztin Stefán Августин Штефан Budapest Будапешт Ruszka Krajna Угорський уряд, Революційна Урядова Рада, Угорська Радянська Республіка, народний комісаріат, призначення, радянська влада
1919. ápilis 16. E naptól a román hadsereg, 1919. április 23-ától pedig a csehszlovák hadsereg megkezdte a régió még Magyarországhoz tartozó területeinek elfoglalását. Від цього дня Румунська армія, а з 23 квітня 1919 року і чехословацька армія починають окупацію тих територій Закарпаття, які ще належали Угорщині. румунська армія, чехословацька армія, Антанта, територіальні вимоги, територіальна цілісність
1919. ápilis 29. A csehszlovák és a román katonai megszállás a régióban véget vetett a tanácshatalomnak (40 napig állt fenn, 1919. március 21-től). Чехословацька і румунська окупація поклали край народній радянській владі в регіоні (проіснувала 40 днів, з 21 березня 1919 року). румунська армія, чехословацька армія, радянська влада
1919. június 11. Az előrenyomuló román hadsereg felszámolta a Hucul Köztársaságot. Припинила існування Гуцульська Республіка внаслідок повної окупації її території румунськими військами. Hucul Köztársaság Гуцульська Республіка румунська армія, створення держави
1919. június 23. Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaság alkotmánya kimondta: „A Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaságban élő minden nemzet szabadon használhatja nyelvét, ápolhatja és fejlesztheti nemzeti műveltségét” (84. §), és hogy a „ruszin többségű magyarországi összefüggő kerületeket a Tanácsköztársaság alkotmánya már ezúttal is […] ruszin nemzeti kerületeknek ismeri el” (87. §). У Конституції Угорської Радянської Республіки стверджувалося: «Всі нації, що проживають у Соціалістичній Союзній Республіці Рад Угорщини, можуть вільно користуватися своїми мовами, дбати та розвивати національну культуру» (§84), а «угорські території, на яких у більшості проживають русини, Конституція Республіки Рад визнає русинським національним округом» (§87). Соціалістична Союзна Республіка Рад Угорщини, радянський уряд, конституція, користування мовою, права національностей, русинські національні округи, русини
1919. július 20. A Vörös Hadsereg átkel a Tiszán és megkísérli a Tiszántúl felszabadítását. Червона Армія переправилася через Тису і спробувала зайняти території за Тисою. Vörös Hadsereg Червона Армія Червона Армія, Затисся, територіальна цілісність
1919. július 30. A Vörös Hadsereg offenzívája összeomlik, a román csapatok átkelnek a Tiszán. Наступальна операція Червоної Армії зазнала краху, румунські війська форсували Тису. Vörös Hadsereg Червона Армія угорська Червона Армія, румунська армія
1919. augusztus 1. Lemondott a Forradalmi Kormányzótanács. Az új kormány megkezdi a forradalmi intézkedések érvénytelenítését (a tanácsköztársaság felszámolását). Революційна Урядова Рада подала у відставку. Новий уряд розпочав скасування революційних рішень (розформування Республіки Рад). Forradalmi Kormányzótanács Революційна Урядова Рада відставка, Революційна Урядова Рада, угорський уряд
1919. november 16. Horthy Miklós a Nemzeti Hadsereg alakulatainak élén bevonult Budapestre. Міклош Горті на чолі частин Національної армії ввійшов до Будапешта. Horthy Miklós Міклош Горті Nemzeti Hadsereg національна армія національна армія,
1919. január 12. A csehszlovák katonaság elfoglalta az Ung folyóig terjedő nyugati térséget, közte Ungvárt, ahová a 31. sz. ezred vonult be Amadeo Ciaffi olasz ezredes parancsnoksága alatt. На цей момент чехословацькі війська захопили західні території, що простяглися до річки Уж, у тому числі й Ужгород, куди ввійшов 31-ий полк під командуванням італійського полковника Амедео Чіаффі. Amadeo Ciaffi Ungvár Ужгород чехословацька армія, Антанта
1919. február 15. Edvard Beneš csehszlovák külügyminiszter ismertette a párizsi békekonferencia főtanácsa előtt Csehszlovákia területi követeléseit. Чехословацький міністр закордонних справ Едвард Бенеш озвучив перед головним радником Паризької мирної конференції територіальні вимоги Чехословаччини. Edvard Beneš Едвард Бенеш Párizs Париж Паризька мирна конференція, територіальні вимоги
1919. február 19. Elfoglalta hivatalát Ladislav Moys, a csehszlovák hatóságok által kinevezett ungi zsupán. Призначений чехословацькою владою управитель жупи Унґ Ладислав Мойс зайняв свою посаду. Ladislav Moys Ладислав Мойс жупан Ужанської жупи, адміністрація
1919. április 28. A párizsi békekonferencia elfogadta a Népszövetség (Nemzetek Szövetsége) alapokmányát. На Паризькій мирній конференції прийнято статут Ліги Націй. Párizs Париж мирна конференція, Ліга Націй
1919. május 8. A csehszlovák megszállás alatt levő Ungváron az eperjesi, az ungvári és a huszti ruszin tanácsok közös gyűlésükön megalakították a Központi Orosz Nemzeti Tanácsot. Elnök: Beszkid Anton. A Tanács kimondta a Csehszlovákiához való „önkéntes” csatlakozást. В окупованому Чехословаччиною Ужгороді Пряшівська, Ужгородська і Хустська Руські Народні Ради на спільному засіданні утворили Центральну Руську Народну Раду (голова – Антон Бескид). Рада проголосила «добровільне» приєднання до Чехословаччини. Beszkid Anton Антон Бескид Ungvár Ужгород Központi Orosz Nemzeti Tanács Руська Народна Рада чехословацька окупація, русини, народна рада, самостійність, заснування інституції, приєднання
1919. június 6. Edmond Hennoque francia tábornok katonai közigazgatást léptetett életbe a csapatai által ellenőrzött területen, így Kárpátalján is. Французький генерал Едмон Еннок ввів воєнну адміністрацію на територіях, які контролювалися його військами, в тому числі й на Закарпатті. Edmond Hennoque Едмон Еннок воєнна адміністрація, Закарпаття, Антанта
1919. június 11. A párizsi békekonferencián jóváhagyták a véglegesnek szánt csehszlovák–magyar országhatárt. На Паризькій мирній конференції затвердили остаточну демаркаційну лінію чехословацько-угорського державного кордону. мирна конференція, чехословацький-угорський державний кордон
1919. június 13. G. B. Clemenceau, Franciaország miniszterelnöke, a párizsi békekonferencia elnöke jegyzékben kijelölte Magyarország új határait, amelyek északon és keleten megegyeznek a későbbi trianoni határokkal. Прем’єр-міністр Франції Г. Б. Клемансо, він же голова Паризької мирної конференції, повідомив нотою нові кордони Угорщини, які на півночі і сході збігалися із майбутніми Тріанонськими кордонами. G. B. Clemenceau Г. Б. Клемансо Párizs Париж мирна конференція, Угорщина, територіальна цілісність, визначення кордону
1919. június 28. Németország aláírta a versailles-i békeszerződést. Németország elvesztette területének egyhetedét, lakosságának egytizenkettedét, és valamennyi gyarmatát. A versailles-i békeszerződés 86. cikkelyében a Szövetséges és Társult Hatalmak kötelezték a csehszlovák államot, hogy fogadja el azokat a rendelkezéseket, „amelyeket a Hatalmak a Cseh-Szlovák Államban a nemzeti, nyelvi és vallási kisebbségek érdekeinek megvédelmezése céljából szükségesnek tartanak”. Німеччина підписала Версальський мирний договір. За договором Німеччина втратила сьому частину території, дванадцяту частину населення і позбавлялася всіх колоній. У 36-ій статті Версальського мирного договору «Союзні та здружені держави» зобов’язали чехословацьку державу прийняти ті заходи, «які Держави вважають за необхідні в Чехословаччині для захисту національних, мовних та релігійних прав нацменшин». Німеччина, мирна конференція, Версальський мирний договір, територіальна цілісність, чехословацька держава, захист національних меншин
1919. június 30. Az Antant utasítására a Vörös Hadsereg megkezdte visszavonulását a Csehszlovákiának ítélt felvidéki területekről. За вказівкою Антанти, Червона Армія розпочала виведення військ із територій, що відійшли до складу Чехословаччини. Антанта, угорська Радянська армія, Чехословаччина, виведення військ/відступ
1919. július 29. A csehszlovák kormány megbízásából Ungvárra érkezett Jan Breicha, akinek feladata a polgári igazgatás megszervezésére. – Prágában megkezdődött a tárgyalás T. G. Masaryk köztársasági elnök, Antonín Švehla belügyminiszter, valamint Gregory Zhatkovych részvételével a ruszin–szlovák határról, a ruszin autonóm terület igazgatásának megszervezéséről. За дорученням чехословацького уряду до Ужгорода прибув Ян Брейха із завданням організувати цивільне управління. – У Празі розпочалися переговори за участю президента республіки Т. Г. Масарика, міністра внутрішніх справ Антоніна Швегли та Григорія Жатковича про русинсько-словацькі кордони, а також про організацію адміністративного управління русинської автономії. Jan Breicha, T. G. Masaryk, Antonín Švehla, Gregory Zhatkovych Ян Брейха, Т. Г. Масарик, Антонін Швегла. Григорій Жатковича Ungvár, Prága, Ужгород, Прага Чехословаччина, цивільне управління, русинський-словацький державний кордон, русинська автономна територія, автономія
1919. augusztus 12. Gregory Zhatkovych a csehszlovák köztársasági elnök által láttamozott levelet intézett a Központi Orosz Nemzeti Tanácshoz, melyben tudatta: „a csehszlovák kormány kinevezett az autonóm Direktórium elnökének.” Г. Жаткович направив Центральній Руській Народній Раді попередньо завізований президентом Чехословаччини лист, у якому повідомлялося: «... чехословацький уряд призначив мене управителем автономної Директорії». Gregory Zhatkovych Г. Жаткович Központi Orosz Nemzeti Tanács Руська Народна Рада автономія, народна рада, губернатор
1919. augusztus 20. Ungváron Jan Breichát beiktatták a ruszin terület polgári igazgatása vezetőjének tisztébe. В Ужгороді Ян Брейха вступив на посаду адміністратора Цивільного управління краю. Jan Breicha, Ян Брейха Ungvár Ужгород руська територія, адміністрація, русини
1919. szeptember 10. Az Ausztriával Saint-Germain-en-Laye-ban aláírt szerződés értelmében az Osztrák–Magyar Monarchia megszűnt létezni. E szerződés 10–13. cikkelyeiben a Csehszlovák Köztársaság kötelezte magát, hogy „A Kárpátoktól délre lakó rutének területét a Szövetséges és Társult Főhatalmak által megállapított határok között a Csehszlovák Államon belül olyan autonóm egység alakjában fogja megszervezni, amely a Csehszlovák Állam egységével összeegyeztethető legszélesebb körű önkormányzattal lesz felruházva”. (A csehszlovák törvénykezésben 508. sz., kihirdetve 1921. december 31-én.) – T. G. Masaryk köztársasági elnök Kárpátalja helyzetéről: „a mai viszonyok magyarázatát a régi rezsimben kell keresni. […] Első kötelességünk, hogy a népet a parlamentáris tevékenység magaslatára emeljük. [...] Podkarpatszka Rusz három alapvető reformra szorul: iskolák felállítására, egészségügyi intézményekre és földreformra.” Згідно з Сен-Жерменським мирним договором з Австрією, припинила своє існування колишня Австро-Угорська монархія. Згідно зі статтями 10–13 цього договору Чехословаччина зобов’язувалася «встановити територію русинів на південь від Карпат у кордонах, визначених головними союзниками і дружніми державами, як автономну одиницю в рамках Чехословацької держави, із найвищим ступенем самоуправи, який тільки можливий при збереженні єдності Чехословацької держави» (Опубліковано в офіційному зводі законів під № 508 від 31 грудня 1921 року.) – Президент республіки Т. Г. Масарик висловився про становище Закарпаття так: «причини сьогоднішніх відносин необхідно шукати в попередньому режимі. […] Першим нашим обов’язком є підняти народ до рівня парламентаризму. […] Підкарпатська Русь потребує трьох основних реформ: відкриття шкіл, заснування закладів охорони здоров’я і земельної реформи». T. G. Masaryk Т.Г. Масарик Saint-Germain-en-Laye Сен-Жермен-Ан-Ле Австрія, мирний договір, Австро-Угорська Монархія, Чехословацька Республіка, руська територія, автономія, Підкарпатська Русь, освіта, охорона здоров'я, земельна здоров'я
1919. szeptember Megalakult Podkarpatszka Rusz politikai, iskolaügyi, igazságügyi és egészségügyi referátusa. Створення політичного, шкільного, судового реферату (відділу) та реферату охорони здоров’я Підкарпатської Русі. Підкарпатська Русь, адміністрація, заснування інституції
1919. október 1. Edmond Hennoque francia tábornok lett egész Podkarpatszka Rusz katonai parancsnoka. Французький генерал Едмон Еннок стає главою військової адміністрації всієї Підкарпатської Русі. Edmond Hennoque Едмон Еннок Підкарпатська Русь, адміністрація, заснування інституції, глава військової адміністрації, Антанта
1919. október 15. Megalakult Podkarpatszka Rusz belügyi, valamint közmunka referátusa. Створення рефератів (відділів) поліції та публічних робіт Підкарпатської Русі. Підкарпатська Русь, поліцейський реферат, реферат публічних робіт
1919. november 8. E. Hennoque és J. Breicha aláírásával megjelent a Generalny Statutum Podkarpatszka Rusz megszervezéséről és közigazgatásáról. За підписами Е. Еннока та Я. Брейхи виходить Генеральний Статут устрою та урядування Підкарпатської Русі. E. Hennoque, J. Breicha Е. Еннока, Я. Брейха Генеральний Статут, Підкарпатська Русь, адміністрація
1919. november 10. Kinevezték Podkarpatszka Rusz Autonóm Direktóriumát, elnöke: Gregory Zhatkovych. A terület 4 zsupára tagolódik: Ungvári, Munkácsi, Beregszászi és Máramarosi zsupa. Призначено Автономну Директорію Підкарпатської Русі під головуванням Григорія Жатковича. Територія поділяється на чотири жупи: Ужгородську, Мукачівську, Берегівську і Марамороську. Gregory Zhatkovych Григорій Жаткович Підкарпатська Русь, адміністрація
1919. november 18. T. G. Masaryk köztársasági elnök jóváhagyta a Gregory Zhatkovych által beterjesztett Generalny Statutumot. A dokumentum III. fejezetének 1. pontja szerint a terület hivatalos neve a Podkarpatszka Rusz, de ezen kívül használható még a Ruszinszkó. A III. fejezet 2. pontja: „Az összes iskolákban a népnyelv lesz a tannyelv és úgyszintén a hivatalos nyelv általában.” Т. Г. Масарик схвалив поданий Г. Жатковичем варіант Генерального Статуту Підкарпатської Русі. Перший пункт ІІІ розділу визначав за територією офіційну назву – Підкарпатська Русь, але, крім цього, могла використовуватися й назва Русинія. 2-ий пункт ІІІ розділу: «В усіх школах як мова навчання і в діловодстві як офіційна використовуватиметься народна мова». T. G. Masaryk, Gregory Zhatkovych Т. Г. Масарик, Григорій Жаткович Статут, Підкарпатська Русь, Русинско, офіційна використання мови, використання мови у школах, мова навчання, мовна політика, національна політика
1919. december 1. Megalakult Podkarpatszka Rusz posta-telegráf és gazdasági referátusa. Створення реферату (відділу) пошт і телеграфів, господарського реферату Підкарпатської Русі. Підкарпатська Русь, пошта, телеграф, економіка, заснування інституції
1919. december vége A távozó Edmond Hennoque helyett Marie Paris tábornok lett Kárpátalja új katonai parancsnoka. Генерала Марі Паріса призначено новим главою військової адміністрації Підкарпатської Русі замість від’їжджаючого Едмона Еннока. Edmond Hennoque, Marie Paris Едмон Еннок, Марі Паріс голова військової адміністрації, Антанта
1919. az év folyamán Az 1919. évi 430. számú törvény kimondta, hogy minden településen könyvtárat kell szervezni. – Ungváron megalakult az Iskola Segély Egyesület. Закон № 430 від 1919 року запроваджував обов’язкову організацію бібліотек у кожному населеному пункті. В Ужгороді створено Спілку допомоги школам. Ungvár Ужгород Iskola Segély Egyesület Спілка допомоги школам бібліотеки, заснування інституції
1920. január Megalakult Podkarpatszka Rusz pénzügyi és szociális referátusa. Створення фінансового реферату (відділу) і реферату соціальної опіки. Підкарпатська Русь, фінанси, соціальна опіка, заснування інституції
1920. január 18. Genfben megkezdte tevékenységét a Nemzetek Szövetsége (Népszövetség), amelynek megalakítását az első világháborút lezáró párizsi békekonferencián határozták el, s feladatai közé tartozott többek között a kisebbségvédelmi szerződések betarttatása. У Женеві розпочала свою діяльність Ліга Націй, рішення про створення якої було прийняте на Паризькій мирній конференції. Одним із завдань Ліги Націй був нагляд за дотриманням договорів, що стосувалися захисту національних меншин. Genf Женева Ліга Націй, Захист національних меншин
1920. február 19. Lemondott Podkarpatszka Rusz Autonóm Direktóriuma. Автономна Директорія Підкарпатської Русі подала у відставку. відставка, Підкарпатська Русь, адміністрація, автономія
1920. február 24. A román hadsereg megkezdte Kárpátalja (tiszántúli területek) kiürítését. Румунська армія розпочала виведення своїх військ із Закарпаття (з територій за Тисою). румунська армія, виведення
1920. február 29. A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete. Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки. чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови
1920. március 1. A nemzetgyűlés Magyarország kormányzójává választotta Horthy Miklóst. Національні Збори (парламент) Угорщини призначили на посаду регента Міклоша Горті. Horthy Miklós Міклош Горті угорський парламент, обрання регента
1920. március 7. T. G. Masaryk köztársasági elnök beszédéből (Üzenet a nemzetgyűlésnek és a kormánynak): „A párizsi béke nem szervezte meg Európát pontosan a nemzetiségi elv alapján. Ez az elv volt ugyan a vezérlő elv, de mellette érvényesült – jelentős mértékben – a történelmi elv is. S éppen köztársaságunk mutatja meg gyakorlatilag, hogyan kapcsolták egybe a nemzetiségi és történelmi elvet köztársaságunk alapításánál. Más nemzetek jelentős részei élnek velünk.” Із виступу Президента Республіки Т.Масарика («Послання до парламенту та уряду»): «Паризький мир не зміг організувати Європу точно за національним принципом. Цей принцип був головним, але поряд із ним реалізувався – у значній мірі – історичний принцип. І саме наша держава є прикладом того, як на практиці при створенні республіки поєднано національний та історичний принципи. З нами живуть чисельні громади інших національностей». T. G. Masaryk, Т. Г. Масарик Паризький мирний договір, національне питання, створення держави, історичний принцип
1920. április 18., 25. Az első általános választások a csehszlovák nemzetgyűlésbe és a szenátusba. Podkarpatszka Rusz nem választhat. Az ok: a terület egy része még román megszállás alatt van. Перші загальні вибори в чехословацькі Національні збори і сенат. Населення Підкарпатської Русі не бере участі у виборах у зв’язку з тим, що частина території ще знаходиться під румунською окупацією. вибори, чехословацькі Національні збори, сенат, Підкарпатська Русь, румунська армія
1920. április 26. Elfogadták a Generalny Statutum módosítására vonatkozó 356. sz. kormányrendeletet, amely megszüntette a polgári közigazgatási vezető tisztségét, s helyette bevezette Kárpátalján a kormányzói tisztséget. J. Breichát, a polgári közigazgatás vezetőjét felmentették. Прийнято урядову постанову № 356 про зміни до Генерального Статуту. Цивільного адміністратора було позбавлено права здійснювати місцеву виконавчу владу. Замість адміністратора вводилась посада губернатора Підкарпатської Русі. Яна Брейху звільнено з посади адміністратора Цивільного управління. J. Breicha Ян Брейха Генеральний статут, урядова постанова, цивільна адміністрація, посада губернатора
1920. május 5. T. G. Masaryk köztársasági elnök Zhatkovych Gregoryt Podkarpatszka Rusz kormányzójának nevezte ki ideiglenes jelleggel („a szojm összehívásáig”). Президент Т. Г. Масарик призначив тимчасово («до скликання Сойму») Григорія Жатковича губернатором Підкарпатської Русі. T.G. Masaryk, Zhatkovych Gregoryt Т.Г. Масарик, Г. Жаткович призначення, губернатор
1920. május 9. Ungváron megalakult a társadalmi alapokon működő Proszvita kulturális egyesület. Elnöke: Brascsajko Julij. В Ужгороді створено культурно-просвітницьку громадську організацію «Просвіта». Голова товариства – Юлій Бращайко. Brascsajko Julij Юлій Бращайко Ungvár Ужгород Proszvita kulturális egyesület громадська організацію «Просвіта» товариство, заснування інституції, культурно-освітня діяльність,
1920. június 4. A versailles-i Nagy-Trianon-palotában aláírták a Magyarországgal kötött békeszerződést. Magyarország területe 283 ezer km²-ről 93 ezerre, lakossága 18,2 millióról 7,6 millióra csökkent. A 48. cikk megerősítette Podkarpatská Rus-nak a Csehszlovák Köztársasághoz való csatolását: „Magyarország, amint azt a Szövetséges és Társult Hatalmak már megtették, elismeri a Cseh-Szlovák Állam teljes függetlenségét, amely Állam magában foglalja a ruthéneknek a Kárpátoktól délre fekvő autonóm területét”. У палаці Великий Тріанон у Версалі підписано мирний договір з Угорщиною. Територія Угорщини зменшилася з 283 тисяч км² до 93 тисяч км², а населення – з 18,2 мільйона до 7,6 мільйона. Спеціальним параграфом (48) Тріанонського мирного договору зазначалося: «Угорщина визнає, як уже вирішили Союзні та здружені держави, повну незалежність Чехословацької держави, до неї ж включену автономну територію південнокарпатських русинів». Versailles Версаль мирний договір, Угорщина, зміна кордону, Підкарпатська Русь, Чехословацька республіка, Тріанон, територіальна цілісність
1920. augusztus 30. A román hadsereg kivonult Kőrösmezőről, elhagyta a csehszlovák Kárpátalja egész területét. Румунські війська залишили Ясіня і разом із цим усю територію Підкарпатської Русі. Kőrösmező Ясіня румунська армія, виведення, територіальна цілісність
1920. augusztustól (1920. augusztus – 1921. június) Csehszlovákia, Jugoszlávia és Románia kétoldalú védelmi szövetségi szerződéseket kötöttek, amelyekkel létrehozták a Habsburg-restauráció és a magyar revíziós igények ellen közös fellépést biztosító kisantantot. (Серпень 1920 – червень 1921 року) Чехословаччина, Югославія і Румунія уклали двосторонні оборонні союзницькі угоди, створивши малу Антанту, яка забезпечувала спільний виступ проти Габсбурзької реставрації та угорських ревізіоністських претензій. двосторонній оборонний союз, мала Антанта, Чехословаччина, Югославія, Румунія
1920. október 30. Ungváron megnyílt az első mozi (mozgószínház). В Ужгороді відкрився перший кінотеатр. Ungvár Ужгород кінотеатр
1921. február 15. Ezen a napon országos népszámlálást tartottak Csehszlovákiában. A számlálóbiztosok a nemzetiséget (az 1910. évi népszámlálás alkalmával az anyanyelvet) regisztrálták. Kárpátalja összlakossága: 606.568 fő, ebből csehszlovák állampolgár 599.808. Nemzetiség szerint ruszin/orosz/ukrán 372.884, magyar 102.144, zsidó 80.059, cseh/szlovák 19.737, német 10.460 fő. Проведено загальнодержавний перепис населення, під час якого реєструвалася і національна приналежність громадян (під час перепису 1910 року фіксувалася рідна мова). Чисельність населення Підкарпатської Русі – 606.568 осіб, з них громадяни республіки – 599.808. В національному поділі: русинів/росіян/українців – 372.884, угорців – 102.144, євреїв – 80.059, чехів/словаків – 19.737, німців – 10.460. Csehszlovákia Чехословаччина перепис населення, національний поділ
1921. március 17. Gregory Zhatkovych, Kárpátalja kormányzója bejelentette lemondását. Губернатор Підкарпатської Русі Григорій Жаткович подав у відставку. Gregory Zhatkovych Григорій Жаткович відставка, губернатор
1921. május eleje Prágában elfogadták G. Zhatkovych kormányzó lemondását. У Празі прийнято відставку Г. Жатковича. Gregory Zhatkovych Григорій Жаткович Prága Прага відставка, губернатор
1921. május 17. Hivatalos búcsút vett Ungvártól Zhatkovych Gregory volt kormányzó. Az ügyek vitelét átadta Peter Ehrenfeld alkormányzónak. Екс-губернатор Григорій Жаткович офіційно попрощався з Ужгородом. Ведення поточних справ передано віце-губернатору Петеру Еренфельду. Gregory Zhatkovych, Peter Ehrenfeld Петер Еренфельд губернатор
1921. július 20. Megtartotta első ülését a Ruszinszkói Földtanács, a kárpátaljai földhivatal tanácsadó szerve. A határozat: ősszel megkezdik a síkvidéki területek volt uradalmi birtokainak parcellázását, ahova szegény ruszin (ukrán) családokat telepítenek. Відбулося перше засідання Руської земельної ради – дорадчого органу Підкарпатського земельного управління. Прийнято рішення: у рівнинних місцевостях із колишніх поміщицьких володінь восени розпочати виділення земельних ділянок, на які поселятимуться бідні руські (українські) сім’ї. Ruszinszkói Földtanács Руська земельна рада земельне управління, виділення земельних ділянок, земельна реформа
1921. július 27. Rigában Szovjet–Ukrajna és Szovjet–Oroszország, valamint Magyarország egyezményt írt alá „a hadifoglyok és a civil internáltak kicseréléséről”. У Ризі підписано договір між УРСР і РСФРР, з одного боку, та Угорщиною – з іншого, «Про обмін військовополоненими і цивільними інтернованими». Riga Рига угода, Радянська-Україна, Угорщина, військовополонені, інтернування
1921. szeptember 22. Ungvárra érkezett T. G. Masaryk köztársasági elnök. Kíséretében volt Jan Černy miniszterelnök is. Masaryk beszédéből: „Nem is tudnám elképzelni, hogy a Csehszlovák Köztársaságban elnyomott nemzetiség lehessen.” До Ужгорода прибув Президент Республіки Т. Г. Масарик у супроводі прем’єр-міністра Яна Черні. З виступу Масарика: «Я не можу уявити, щоб у Чехословацькій Республіці утискувалася якась національна меншина». T. G. Masaryk Jan Černy Т. Г. Масарик, Ян Черні Ungvár Ужгород політика щодо національних меншин
1921. október 15. E naptól a belügyminiszter 1921. augusztus 26-án kelt rendeletével új közigazgatási beosztás lépett életbe, melynek értelmében Podkarpatszka Rusz három egységből áll: Ungi, Beregi és Máramarosi zsupa. З цього часу на підставі Постанови міністра внутрішніх справ Чехословаччини від 26 серпня 1921 року вступає в силу новий адміністративний поділ, відповідного до якого Підкарпатська Русь складається з трьох адміністративних одиниць – Ужанської, Березької та Марамороської жуп. адміністрація, Підкарпатська Русь, жупи
1921. december Kárpátaljára látogatott Edvard Beneš miniszterelnök. A miniszterelnök ungvári beszédéből: „Én autonomista vagyok. Felfogásom s az önök felfogása között csupán tempóbeli különbség van. Mert én fokozatosan kívánom az autonómiát kiépíteni.” Járt ezenkívül Munkácson és Beregszászban is. Закарпаття відвідав прем’єр-міністр Едвард Бенеш. Із виступу високопосадовця в Ужгороді: «Я прихильник автономії. Між моїми і вашими уявленнями різниця полягає тільки в темпах, оскільки я бажаю розбудовувати автономію поступово». Також прем’єр-міністр побував у Мукачеві й Берегові. Edvard Beneš Едвард Бенеш Ungvár, Munkács, Beregszász Ужгород, Мукачево, Берегове відвідування, Закарпаття
1922. január 1. Részlet T. G. Masaryk köztársasági elnök beszédéből (Üzenet a nemzetgyűlésnek): „Podkarpatszka Rusz a leginkább elhanyagolt terület. A háború előtti magyar abszolutizmus és magyarosítás kihatásait éppen Podkarpatszka Ruszban érezzük leginkább. […] A podkarpatszka ruszi polgárságot rá kell nevelni a közigazgatásra és ki kell művelni. […] A republikánus és demokratikus politikának minden téren kulturálisnak kell lennie a szó legjobb értelmében, igazi demokrácia műveltség nélkül lehetetlen.” Із виступу Президента Т. Г. Масарика («Послання до парламенту»): «Підкарпатська Русь є найбільш занедбаною територією. Наслідки довоєнного угорського абсолютизму та «мадяризації» найбільше відчуваються саме в Підкарпатській Русі. […] Громадян краю треба привчити до адміністративного управління і просвітити. […] Республіканській та демократичній політиці в кожній сфері треба бути культурною в найкращому розумінні цього слова, оскільки справжня демократія без освіченості неможлива». T. G. Masaryk, Т. Г. Масарик політична заява, Підкарпатська Русь, розвиток економіки, культурно-освітня діяльність, національна політика
1922. január 16. Edvard Beneš miniszterelnök expozéja Kárpátalja viszonyairól az alkotmányjogi bizottság ülésén: „itt nem a Csehszlovák Köztársaságban való föderációról van szó, hanem egy autonómiáról: iskolai és kultuszügyekben az összállam keretén belül […] a lakosság politikailag teljesen éretlen és 70 százaléka írni-olvasni nem tud. A nemzetiségi és felekezeti viszonyok nagyon bonyolultak. […] A katonai diktatúra már meg lett, a statárium meg lesz szűntetve.” Прем’єр-міністр Едвард Бенеш на засіданні комісії з конституційного права відзначив, зокрема, таке: «Тут йдеться не про федерацію у Чехословацькій Республіці, а про автономію: в питаннях освіти і культури в загальнодержавних рамках […]. Населення політично незріле, 70% не вміє читати/писати. Національні та релігійні відносини дуже складні. […]. Військова диктатура уже скасована, а незабаром буде скасований і стотаріум». Edvard Beneš Едвард Бенеш політична заява, культурно-освітня діяльність, автономія
1922. október 29. Ungvárra érkezett Pascal Castella francia tábornok, Kárpátalja új katonai parancsnoka (a távozó Marie Paris tábornok utóda). В Ужгород прибув французький генерал Паскаль Кастелла – новий військовий командуючий Підкарпатської Русі (наступник генерала Марі Паріса). Pascal Castella Паскаль Кастелла Ungvár Ужгород військова комендатура, Антанта
1922. december 30. Megalakult a Szovjetunió (Szovjet Szocialista Köztársaságok Szövetsége). Створено Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Szovjet Szocialista Köztársaságok Szövetsége Союз Радянських Соціалістичних Республік Радянський Союз, створення держави
1923. március 22. Munkácson megalakult az Alekszandr Duchnovics nevét viselő ruszin kulturális-felvilágosító egyesület (Duchnovics Társaság). У Мукачеві засноване Руське культурно-просвітницьке товариство імені Олександра Духновича (Общество имени А. Духновича). Alekszandr Duchnovics Олександр Духновича Duchnovics Társaság товариство імені Олександра Духновича русини, товариство, культурно-освітня діяльність, заснування інституції
1923. április 25. Megindult az első autóbuszjárat Ungvár és Munkács között. Почав діяти перший автобусний маршрут між Ужгородом та Мукачевом. Ungvár, Munkács Ужгород, Мукачево, Берегове автобусний рейс, транспорт
1923. június 8. Elfogadták a 137/1923. sz. törvényt, mely bevezette az államnyelv (a „csehszlovák”) kötelező oktatását minden tanintézetben. Запровадження обов’язкового викладання державної (чехословацької) мови в усіх навчальних закладах згідно із законом № 137/1923. державна мова, використання мови у школах, освіта, мовна освіта, чехословацька
1923. augusztus 7. Az e napot kelt 171. sz. kormányrendelet (kihirdetve 1923. augusztus 18-án) ideiglenes jelleggel szabályozta a kárpátaljai települések jogviszonyát (kiterjesztette a szlovenszkói községi választásokról szóló 1919. január 31-én kelt 75. sz. törvény hatályát). Ungvár és Munkács rendezett tanácsú városok maradtak, Beregszász nagyközség lett. Прийнята урядова постанова № 171 (опублікована 18 серпня 1921 року), яка тимчасово регулювала правовий статус підкарпатських населених пунктів (розширила сферу дії закону № 75 від 31 січня 1919 року про сільські вибори в Словаччині). Ужгород та Мукачево залишалися містами з власними магістратами з безпосереднім підпорядкуванням жупі, тоді як Берегово стало селищем. Ungvár, Munkács, Beregszász Ужгород, Мукачево, Берегове адміністрація, закон про вибори, місцева влада,
1923. november 18. A prágai kormány a Kárpátorosz Köztársasági Földműves Párttal folytatott tárgyalások eredményeképpen Podkarpatszka Rusz kormányzójává nevezték ki a párt vezetőségének egyik tagját, Anton Beszkidet. Alkormányzó lett a cseh Antonín Rozsypal miniszteri tanácsos. У результаті переговорів, проведених між празьким урядом і Карпаторуською республіканською земледільською партією, губернатором Підкарпатської Русі призначено одного з членів партійного керівництва – Антона Бескида. Віце-губернатором став міністерський радник Антонін Розсипал. Anton Beszkid, Antonín Rozsypal Антона Бескид, Антонін Розсипал Kárpátorosz Köztársasági Földműves Párt,Podkarpatszka Rusz, Карпаторуська республіканська земледільська партія, Підкарпатська Русь чехословацький уряд, губернатор, віце-губернатор
1923. december 14. Ungváron a földbirtoktanács ülésén megszavazták, hogy „a Tisza menti földeket Bátyutól Máramarosig […] cseh-szlovákoknak adják”. В Ужгороді на раді із земельних наділів проголосували за те, щоб «Притисянські землі від Батьова до Марамороша […] віддати чехословакам». Ungvár Ужгород рада земельних наділів, земельна реформа
1924. január 7. Az e napon kelt 18. sz. kormányrendelet szabályozta a kárpátaljai parlamenti választások rendjét. Вийшла постанова уряду № 18, яка регулювала порядок проведення парламентських виборів на Підкарпатській Русі. парламентські вибори
1924. február 16. Kiírták a parlamenti választásokat 1924. március 16-ra. Парламентські вибори призначено на 16 березня 1924 року. парламентські вибори
1924. március 16. Kárpátalján megtartották az első parlamenti választásokat. (Pótválasztások Csehszlovákiában.) Parlamenti képviselők: Gáti József, Kaminszky József, Korláth Endre, Kurtyák Iván, Mondok Iván, Nečas Jaromír, Hahatko Andrij, Safranko Emanuel, Scserecki Vaszil, Szedorják Nyikolaj. Szenátorok: Bodnár Iván, Csehy Endre, Egry Ferenc, Riskó Béla. У Підкарпатській Русі проводяться перші парламентські вибори (Чехословацькі довибори). Депутатами парламенту обрали: Йосипа Гаті, Йосипа Камінського, Ендре Корлата, Івана Куртяка, Івана Мондока, Яроміра Нечаса, Андрія Гагатка, Емануїла Шафранка, Василя Щерецького, Миколу Сидоряка. Сенаторами стали: Іван Боднар, Ендре Чегі, Ференц Еґрі, Бейло Рішко. Gáti József, Kaminszky József, Korláth Endre, Kurtyák Iván, Mondok Iván, Nečas Jaromír, Hahatko Andrij, Safranko Emanuel, Scserecki Vaszil, Szedorják Nyikolaj. Szenátorok: Bodnár Iván, Csehy Endre, Egry Ferenc, Riskó Béla Йосип Камінський, Ендре Корлат, Іван Куртяк, Іван Мондок, Яромір Нечас, Андрій Гагатко, Емануїл Шафранко, Василь Щерецький, Микола Сидоряк, Іван Боднар, Ендре Чегі, Ференц Еґрі, Бейло Рішко парламентські вибори
1925. április 15. Életbe lépett az ún. kisiskola-törvény, amely kimondta: „A vallástanulás alól a felekezet nélküli vagy nem törvényes felekezethez tartozó tanulók felmentendők. De ép így nem köteles vallástani órára járni minden más tanuló sem, ha a felmentést külön kéri.” Набрав чинності так званий малий шкільний закон, який проголошував: «Звільняються від обов’язкового вивчення релігії позаконфесійні учні, або учні, котрі належать до позазаконних конфесій. Але можуть не відвідувати уроки з релігії й учні, які звільнені від таких уроків на підставі поданих ними індивідуальних прохань». закон про початкових шкіл, навчання релігію
1925. szeptember 1. A nemzetvédelmi minisztérium egyesítette Szlovenszkó és Kárpátalja katonai vezetését. Ezentúl a nyugati rész parancsnoksága Pozsonyban, a keleti Kassán székel. Kárpátalján a 12. hadosztály állomásozik, melynek élére Lev Prchala tábornokot nevezték ki. Міністерство національної оборони об’єднало військове командування Словаччини і Підкарпатської Русі. Відтепер штаб західного командування розмістився в м. Братислава, а східного – в Кошице. У Підкарпатській Русі дислокується 12-а дивізія, командувачем якої призначений генерал Лев Прхала. Lev Prchala Лев Прхала Pozsony, Kassa Братислава, Кошице Міністерство національної оборони, Словаччина, Підкарпатська Русь, Закарпаття, військова комендатура
1925. október 16. Feloszlatták a prágai nemzetgyűlést és kiírták az új parlamenti választásokat. Розпущено чехословацький парламент і призначено нові парламентські вибори. чехословацький парламент, парламентські вибори
1925. november 15. Csehszlovákiában előrehozott parlamenti választásokat tartottak. Kárpátaljai parlamenti képviselők: Gáti József, Hahatko Andrij, Kurtyák Iván, Korláth Endre, Králik František, Mondok Iván, Nečas Jaromír, Prokop Kiril, Stefán Avgusztin, Szedorják Nyikolaj, Volosin Avgusztin. Szenátorok: Bodnár Iván, Egry Ferenc, Rescsuk Kiril. У Чехословаччині проведено дострокові парламентські вибори. Від Підкарпатської Русі депутатами парламенту стали: Йосип Ґаті, Андрій Гагатко, Іван Куртяк, Ендре Корлат, Франтішек Кралік, Іван Мондок, Яромір Нечас, Кирило Прокоп, Августин Штефан, Микола Сидоряк, Августин Волошин. Сенаторами стали: Іван Боднар, Ференц Еґрі, Кирило Рещук. Gáti József, Hahatko Andrij, Kurtyák Iván, Korláth Endre, Králik František, Mondok Iván, Nečas Jaromír, Prokop Kiril, Stefán Avgusztin, Szedorják Nyikolaj, Volosin Avgusztin. Szenátorok: Bodnár Iván, Egry Ferenc, Rescsuk Kiril Йосип Ґаті, Андрій Гагатко, Іван Куртяк, Ендре Корлат, Франтішек Кралік, Іван Мондок, Яромір Нечас, Кирило Прокоп, Августин Штефан, Микола Сидоряк, Августин Волошин, Іван Боднар, Ференц Еґрі, Кирило Рещук дострокові парламентські вибори, Чехословаччина
1926. február 4. Megjelent az 1920. február 29-én elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete. A kárpátaljai pártok értelmezése szerint a rendelet „kisebbségi nyelvnek” deklarálja a ruszint, holott annak az államnyelvvel egyenrangúnak kellene lennie. Márciusban Ruszinszkó valamennyi képviselőjének aláírásával interpellációt nyújtottak be a parlamentben a februári nyelvrendelet ellen. Опубліковано розпорядження про механізм виконання Закону «Про мови» від 29 лютого 1920 року. В інтерпретації закарпатських політичних партій розпорядження трактувало руську мову як «мову нацменшини», в той час як вона повинна була б мати рівні права з державною мовою. У березні за підписами усіх депутатів від Підкарпатської Русі в парламент подано депутатський запит, у якому критикується лютневе мовне розпорядження. мовний закон, партії Підкарпатської Русі, русинська мова, державна мова, інтерпеляція
1926. február 11. Ungváron járt Edvard Beneš külügyminiszter. Ужгород із робочим візитом відвідав міністр закордонних справ Едвард Бенеш. Edvard Beneš Едвард Бенеш Ungvár Ужгород відвідування
1926. március Ungváron üzembe állították az első mentőautót. В Ужгороді ввели в експлуатацію перший автомобіль швидкої допомоги. Ungvár Ужгород автомобіль швидкої допомоги, охорона здоров'я
1926. június 4. Az e napon kelt 84. sz. kormányrendelet kimondta a három ruszinszkói zsupa (ungi, beregi, máramarosi) összevonását. Опубліковано урядовий указ № 84 про об’єднання трьох жуп Підкарпатської Русі (Ужанської, Березької, Марамороської). жупи, адміністрація
1926. június 10. Kárpátalja parlamenti képviselői egységesen állást foglaltak a terület nagyzsupává alakítása ellen, mert az szerintük az autonómia megadásának újabb elodázását jelenti. Усі депутати парламенту від Підкарпатської Русі зробили спільну заяву проти реорганізації території краю в наджупу, оскільки вважали це новою, черговою відстрочкою надання краю автономії. велика жупа, автономія, адміністрація
1926. július 1. Podkarpatszka Ruszban életbe lépett a tartományi rendszer („nagyzsupa” lett). Székhely: Munkács. На Підкарпатській Русі введено в дію земський устрій (край перетворено в «наджупу») з центром у м. Мукачево. Munkács Мукачево велика жупа, адміністрація
1926. július 2. Az e napon kelt 106. sz. kormányrendelet Ruszinszkóban a helyi igazgatási szervek működését szabályozta a nagymegyén belül. Видано урядовий указ № 106, який регулював функціонування місцевих адміністративних органів у межах об’єднаної жупи. урядовий указ, місцева влада, адміністрація
1927. január 19. Ungváron tiltakozó megmozdulást szerveztek az ellen, hogy „Ruszinszkó fővárosát Munkácsra helyezzék át.” В Ужгороді відбувся мітинг протесту проти «перенесення столиці Підкарпатської Русі в Мукачево». Ungvár Ужгород протест, столиця краю
1927. március 14. Munkács lakossága népgyűlésen követelte, hogy a város nyerje el a terület fővárosa rangot. Населення Мукачева вимагає на народних зборах надати місту статус столиці краю. Munkács Мукачево народні збори, столиця краю
1927. július 5-27. Ungváron megrendezték az I. Podkarpatszka Ruszi Iparkiállítást több mint 600 csehszlovák, lengyel, román, német, magyar, svájci, belga kiállító részvételével. В Ужгороді провели першу Промислову виставку Підкарпатської Русі, в якій взяли участь більш ніж 600 чехословацьких, польських, румунських, німецьких, угорських, швейцарських, бельгійських промисловців. Ungvár Ужгород I. Podkarpatszka Ruszi Iparkiállítás перша Промислова виставка Підкарпатської Русі виставка, розвиток економіки, промисловість
1927. július 14. A prágai parlament megszavazta a közigazgatási reformtörvényt (125. sz.). Празький парламент проголосував за Закон (№ 125) «Про реформу адміністративного управління». Prága Прага адміністрація
1927. december 1. Aláírták azt a szerződést, amelynek értelmében a francia–svájci Bignon Részvénytársaság birtokába került a Rákóczi–Schönborn uradalom. Ezzel megalakult a Latorica Rt. Підписано угоду, згідно з якою домінія Ракоці-Шенборнів перейшла у власність французько-швейцарського акціонерного товариства «Біньон», що дало початок роботі АТ «Латориця». Latorica Rt., Bignon Részvénytársaság, Rákóczi–Schönborn uradalom домінія Ракоці-Шенборнів, акціонерного товариства «Біньон», АТ «Латориця» економіка, лісове господарство
1927. az év folyamán Az ez évi 117. sz. törvény aszociális állampolgároknak bélyegezte a cigányokat, korlátozta személyi szabadságukat. Прийнято Закон № 117, який визначає циган як асоціальних громадян та обмежує їх особисту свободу. цигани, особиста свобода
1928. február Az Ungvár–Munkács–Beregszász útvonalon forgalomba állították az első állami autóbuszokat. Eddig a tömegközlekedésnek ez a módja magánkézben volt. На маршруті Ужгород–Мукачево–Берегово ввели в експлуатацію перші державні автобуси. До цього часу ця галузь пасажирських перевезень була в приватних руках. Ungvár, Munkács, Beregszász Ужгород, Берегове, Мукачево автобус, транспорт
1928. június 28. Az e napon kelt 93. sz. kormányrendelet szabályozta a járások területét, a 95. sz. és a 96. sz. módosította a közigazgatási hivatalok hatáskörét Ruszinszkóban. Опубліковано урядовий указ № 93, що визначав межі районів, а також урядові укази № 95 та № 96, що змінювали компетенцію адміністративних органів Підкарпатської Русі. округи, райони, адміністративні органи, адміністрація
1928. július 1. Csehszlovákiában életbe lépett az 1927. július 14-én elfogadott 125. sz. közigazgatási reformtörvény. Podkarpatszka Rusz a köztársaság többi területeinek mintájára szervezett tartomány, a székhely Ungvár. У Чехословаччині введено в дію прийнятий 14 липня 1927 року Закон № 125 «Про адміністративну реформу». Підкарпатська Русь стає краєм з адміністративно-територіальним устроєм подібно до інших країв (провінцій) Республіки. Центр краю – м. Ужгород. Ungvár Ужгород Podkarpatszka Rus Підкарпатська Русь адміністративний закон, адміністрація, край
1928. augusztus 1. Antonín Rozsypal addigi alkormányzót a kárpátaljai Országos Hivatal elnökévé nevezték ki. Віце-губернатора Антоніна Розсипала призначено на посаду земського президента Підкарпатської Русі. Antonín Rozsypal Антонін Розсипал Országos Hivatal Крайове управління президент, призначення
1929. október 27. Országos parlamenti választásokat tartottak. Kárpátaljai képviselők: Bródy András, Husznay Julij, Hokky Károly, Kurtyák Iván, Prokop Kiril, Scserecki Vaszil, Szedorják Nyikolaj, Török Pál, Zajíc Josef. Szenátorok: Bacsinszky Edmund, Curkanovics Ilarion, Csehy Endre, Korláth Endre, Lokota (Prokop) Iván. Проведено загальнодержавні парламентські вибори. Депутати від Підкарпатської Русі: Андрій Броді, Юлій Гуснай, Кароль Гоккі, Іван Куртяк, Кирило Прокоп, Василь Щерецький, Микола Сидоряк, Пал Терек, Йосиф Заяц. Сенаторами обрані: Едмунд Бачинський, Іларіон Цурканович, Ендре Корлат, Іван Локота (Прокоп). Bródy András, Husznay Julij, Hokky Károly, Kurtyák Iván, Prokop Kiril, Scserecki Vaszil, Szedorják Nyikolaj, Török Pál, Zajíc Josef. Szenátorok: Bacsinszky Edmund, Curkanovics Ilarion, Csehy Endre, Korláth Endre, Lokota (Prokop) Iván Андрій Броді, Юлій Гуснай, Кароль Гоккі, Іван Куртяк, Кирило Прокоп, Василь Щерецький, Микола Сидоряк, Пал Терек, Йосиф Заяц, Едмунд Бачинський, Іларіон Цурканович, Ендре Корлат, Іван Локота (Прокоп) парламентські вибори
1929. december 18. Az e napon kelt 186. sz. kormányrendelet módosította az állami igazgatási hivatalok hatáskörét Kárpátalján. A 187. sz. rendelet a minisztériumok egyes hatáskörét átadta a kárpátaljai Országos Hivatalnak. Опубліковано урядову постанову № 186, яка змінювала повноваження державних адміністративних органів на Підкарпатській Русі. Наступною урядовою постановою № 187 окремі повноваження міністерств були передані адміністрації земського президента. Országos Hivatal Крайове управління урядова постанова, адміністрація, повноваження
1930. július Munkácson bemutatták az első hangosfilmet. У Мукачеві вперше відбувся показ звукового фільму. Munkács Мукачево фільм, культурно-освітня діяльність
1930. december 1. Népszámlálás Csehszlovákiában. A nemzetiség megállapítása az anyanyelv alapján történt. Kárpátalja összlakossága 725.357 fő, ebből csehszlovák állampolgár 709.129. Nemzetiség szerint ruszin/orosz/ukrán 446.916 (63%), magyar 109.472 (15,4%), zsidó 91.255 (12,9%), cseh és szlovák 33.961 (4,8%), német 13.249 (1,9%), román 12.641 (1,8%), cigány 1.357 fő. У Чехословаччині проведено перепис населення. Національність визначали за рідною мовою. Чисельність населення Підкарпатської Русі – 734.315 осіб, з них громадяни республіки – 709.129. За національним складом вони поділялися таким чином: 446.916 чоловік – українці-русини (62,2%), угорці – 109.427 чоловік (14%), євреї – 91.255 (11%), чехи і словаки – 33.961 (4,8%), німці – 13.249 (1,9%), румуни – 12.641 (1,8%), цигани – 1.357 чоловік. Csehszlovákia Чехословаччина перепис населення, національний склад, визначення за рідною мовою
1931. március Ungváron megalakult a Kárpátaljai Magyar Kultúregyesület. В Ужгороді створено Спілку угорської культури Закарпаття. Ungvár Ужгород Kárpátaljai Magyar Kultúregyesület Спілка угорської культури Закарпаття заснування інституції, культурно-освітня діяльність,
1931. november 4. Anton Beszkid, Kárpátalja kormányzója nyilatkozata szerint. „Az autonómia feltételei száz százalékig teljesedésbe mentek. Kétséges azonban, hogy az autonómiát mindjárt most meg lehet valósítani száz százalékig. Az autonómia inkább a fejlődés dolga.” Губернатор Підкарпатської Русі Антон Бескид заявив: «Умови автономії наповнились на всі сто відсотків. Однак сумнівно, що автономію можна впровадити на всі сто відсотків вже зараз. Автономія переважно є справою еволюції». Anton Beszkid Антон Бескид політична заява, автономія, губернатор
1931. november 8. Pozsonyban megalakult a Csehszlovákiai Magyar Tudományos, Irodalmi és Művészeti Társaság (Masaryk Akadémia). У Братиславі створено Чехословацьке угорське науково-літературно-мистецьке товариство (Академію Масарика). Pozsony, Братислава Csehszlovákiai Magyar Tudományos, Irodalmi és Művészeti Társaság (Masaryk Akadémia) Чехословацьке угорське науково-літературно-мистецьке товариство (Академію Масарика) заснування інституції, культурно-освітня діяльність,
1932. április 10. Megáradt a Latorca, az Ung, a Laborc és a Tisza. A korabeli lapok tudósítása szerint utoljára 1924-ben volt ilyen méretű árvíz Kárpátalján. Az árvíz sújtotta Tiszaújlakról a neves magyar író Móricz Zsigmond cikket írt A magyar tenger címmel a Pesti Naplóban. Розлилися річки Латориця, Уж, Лаборц та Тиса. За свідченнями тогочасної преси, таких розмірів повінь на Закарпатті востаннє досягала 1924 року. Про постраждале від води селище Вилок (Тісоуйлок) відомий угорський письменник Жігмонд Моріц написав до часопису «Пештський щоденник» статтю «Угорське море». Móricz Zsigmond Жігмонд Моріц Tiszaújlak Вилок повінь
1932. július 22. A prágai minisztertanács a földművelésügyi miniszter előterjesztésére a Kárpátalja árterületén végrehajtandó árvízvédelmi rendkívüli munkák végrehajtására 10 millió cseh koronát szavazott meg. Mindenekelőtt Tiszaújlak mellett építenek védőgátat. Jóváhagyták a Tisza-szabályozási terveket is. На засіданні празького уряду було прийнято рішення про виділення 10 мільйонів чеських крон на виконання надзвичайних робіт для запобігання повеням на Закарпатті. У першу чергу захисна дамба мала бути збудована біля Вилока (Тісоуйлок). Також було затверджено план регулювання Тиси. Prága, Tiszaújlak Прага, Вилок чехословацький уряд, повінь, запобігання повеням, регулювання Тиси
1932. az év folyamán Az évi nyilvántartás szerint Kárpátalján 53 település (11%) volt ellátva villanyárammal. За даними офіційної статистики, 53 населені пункти (11%) Підкарпатської Русі електрифіковано. електрика
1933. június 15. Meghalt Beszkid Anton, Kárpátalja kormányzója. Помер губернатор Підкарпатської Русі Антон Бескид. Beszkid Anton Антон Бескид губернатор
1933. július eleje Az állandó esőzések hatalmas árvizet okoztak a Tisza mentén, a legnagyobbat a két világháború közötti időszakban. Постійні опади спричинили величезну повінь у басейні Тиси. Це була найбільша повінь за період між двома світовими війнами. повінь
1933. július A hivatalos nyilvántartás szerint Kárpátalján 608 személyautó, 71 autóbusz, összesen 1180 géperejű jármű van forgalomban. Згідно з офіційним реєстром, у Підкарпатській Русі зареєстровано 608 легкових автомобілів, 71 автобус, а всього в експлуатації знаходилося 1180 моторизованих транспортних засобів. транспортні засоби, транспорт
1934. május 3-7. Kárpátalján járt Edvard Beneš külügyminiszter, aki Ungváron tartott beszédében kijelentette: „az autonómia ügye súlyos pénzügyi kérdést jelent”, „Podkarpatszka Rusz először a republikáé és aztán az idevaló népé.” Felkereste Munkácsot, Beregszászt, Nagyszőlőst és Técsőt is. Закарпаття відвідав міністр закордонних справ Едвард Бенеш, який під час виступу в Ужгороді, зокрема, заявив: «автономія є непростим фінансовим питанням», «Підкарпатська Русь насамперед належить Республіці, а вже потім місцевому населенню». Міністр також побував у Мукачеві, Берегові, Виноградові та Тячеві. Edvard Beneš Едвард Бенеш Ungvár, Munkács, Beregszász, Nagyszőlős,Técső Ужгород, Мукачево, Берегове, Виноградово, Тясів політична заява, фінанси, автономія
1934. szeptember 1. Ettől a naptól a kassai rádió naponta 1 órás magyar és ruszin nyelvű adást sugároz Kárpátaljáról. З цього дня радіостанція в м. Кошице щоденно виходить в ефір з одногодинною програмою про Підкарпатську Русь угорською та руською (українською) мовами. радіо, угорськомовна програма, русинськомова програма
1935. február 15. Hrabár Konstantint kinevezték Kárpátalja (harmadik) kormányzójává. Костянтина Грабаря призначено (третім) губернатором Підкарпатської Русі. Hrabár Konstantin Костянтин Грабар губернатор, призначення
1935. április 7. A Kárpátaljai Magyar Kulturális Egyesület felhívására az első Csehszlovák Köztársasághoz tartozó Kárpátalja városai, községei, kultúr- és társadalmi egyesületei zarándoklatot szerveztek a Rákóczi-emlékoszlophoz Tiszaújlakra. Sajtóbecslések szerint mintegy tízezres tömeg vett részt az eseményen. A turulos emlékoszlopot 1906-ban, II. Rákóczi Ferenc hamvainak Magyarországra hozatalakor állították fel a település határában. 1945-ben a szovjet katonák lerombolták, de 1989-ben társadalmi összefogással sikerült újra felállítani. Az 1989. évi újraavató ünnepség óta a Turul-emlékmű az ukrajnai magyarság zarándokhelye lett. На заклик Спілки угорської культури Закарпаття культурні та громадські організації населених пунктів Закарпаття, що ввійшли до складу Чехословаччини, організували паломну ходу до пам’ятного знаку Ракоці. За оцінками преси, у події взяло участь приблизно десять тисяч осіб. Птах турул був встановлений 1906 року, коли останки князя Ференца Ракоці ІІ перевезли до Угорщини. У 1945 році радянські солдати зруйнували знак, але у 1989 році завдяки об’єднанню зусиль громадськості його вдалося відновити. Після урочистого повторного відкриття пам’ятний знак птаха став місцем паломництва українського угорства. Tiszaújlak Kárpátaljai Magyar Kulturális Egyesület Спілка угорської культури Закарпаття паломна хода, пам’ятний знак Ракоці, народні збори
1935. május eleje Edvard Beneš egy pozsonyi választási beszédében kijelentette: „Podkarpatszka Rusz autonómiájának megvalósítását nem lehet tovább halasztani, mert már nincs akadály a békeszerződés és az alkotmánytörvény határozmányai megvalósításának útjában.” Едвард Бенеш в одному з виступів під час виборчої кампанії заявив: «Не можна далі відкладати надання автономії Підкарпатській Русі, оскільки вже нема перешкод на шляху реалізації конституційних положень та умов мирного договору». Edvard Beneš Едвард Бенеш політична заява, автономія
1935. május 19. Nemzetgyűlési és szenátusi választásokat tartottak az országban. Kárpátaljai képviselők: Borkanyuk Oleksza, Bródy András, Fenczik István, Korláth Endre, Kossey Pál, Kugel Cháim, Lokota Iván, Révai Julian, Török Pál, Zajíc Jozef. Szenátorok: Bacsinszky Edmund, Balla József, Földesi Gyula, Hokky Károly, Popovics Vaszil. Відбулися вибори до парламенту. Депутатами від Підкарпатської Русі стали: Олекса Борканюк, Андрій Броді, Стефан Фенцик, Ендре Корлат, Пал Коссей, Хаїм Кугель, Іван Локота, Юлій Ревай, Пал Терек, Йосиф Заяц. Сенаторами стали: Едмунд Бачинський, Йожеф Балла, Юлій Фелдеші, Кароль Гоккі, Василь Попович. Borkanyuk Oleksza, Bródy András, Fenczik István, Korláth Endre, Kossey Pál, Kugel Cháim, Lokota Iván, Révai Julian, Török Pál, Zajíc Jozef. Szenátorok: Bacsinszky Edmund, Balla József, Földesi Gyula, Hokky Károly, Popovics Vaszil Олекса Борканюк, Андрій Броді, Стефан Фенцик, Ендре Корлат, Пал Коссей, Хаїм Кугель, Іван Локота, Юлій Ревай, Пал Терек, Йосиф Заяц, Едмунд Бачинський, Йожеф Балла, Юлій Фелдеші, Кароль Гоккі, Василь Попович парламентські вибори, сенат
1935. december 14. Lemondott T. G. Masaryk köztársasági elnök. December 18-tól a megválasztott új köztársasági elnök Edvard Beneš. Президент Республіки Т. Масарик подав у відставку. З 18 грудня новообраним президентом став Едвард Бенеш. T.G. Masaryk, Edvard Beneš Т. Г. Масарик, Едвард Бенеш президент республіки
1936. december 5. Az e napon kelt 150. sz. kormányrendelet módosította az Országos Hivatal és a járási hivatalok hatáskörét Kárpátalján. Прийнята урядова постанова № 150 про зміну повноважень адміністрації земського президента та окружних адміністрацій на Підкарпатській Русі. Országos Hivatal Крайове управління урядова постанова, адміністрація, окружна адміністрація, повноваження,
1936. december 31. A nemzetvédelmi minisztérium rendelkezésére új katonai beosztás lépett életbe. Az ország területén 7 hadtest állomásozik, ezek közül Kárpátalja a 6. hadtest körzetébe tartozik (központ: Kassa). Згідно з рішенням Міністерства національної оборони, вступив у силу новий військово-адміністративний поділ. На території держави дислоковано сім військових корпусів. Підкарпатська Русь належить до округу шостого військового корпусу з центром у м. Кошице. Kassa Кошице 6. hadtest шостий військовий корпус міністерство національної оборони, військово-адміністративний поділ, адміністративні повноваження
1936. az év folyamán Az étkezőkocsival is ellátott gyorsvonat négy és fél óra alatt teszi meg a Csap–Budapest távolságot. Швидкий поїзд, у складі якого є і вагон-ресторан, проходить відстань по маршруту Чоп–Будапешт за чотири з половиною години. Csap, Budapest Чоп, Будапешт швидкий поїзд, транспорт
1937. január 1. Nyugdíjba vonult Antonín Rozsypal, a kárpátaljai Országos Hivatal elnöke. Helyét nem töltik be az autonómia „közelgő bevezetése” miatt. Виходить на пенсію Антонін Розсипал, президент земської адміністрації Підкарпатської Русі. Його посаду залишають вільною у зв’язку з «близьким введенням автономії». Antonín Rozsypal Антонін Розсипал Országos Hivatal Крайове управління автономія, президент крайової адміністрації
1937. június 26. A parlament megszavazta a kárpátaljai kormányzói jogkört szabályozó 172. sz. törvényt. Október 28-án Edvard Beneš köztársasági elnök prágai ünnepi beszédében (a köztársaság alapításának 19. évfordulóján) így fogalmazott: „A Podkarpatszka Rusz önkormányzatáról szóló törvény e napokban első fázisában már életbe lépett. A távolabbi lépések bizonyára nem túlságosan távoli időben fognak történni s ezekben meghatározzák ennek a területnek különleges viszonyai szerint a további fejlődést. […] Ennek az államnak kormánya tudatában van mind kötelezettségeinek, mind erejének, amellett ki fog tartani evolúciós módszerei mellett.” Парламент проголосував за закон № 172, який регулювував повноваження губернатора Підкарпатської Русі. 28 жовтня Президент Республіки Едвард Бенеш під час виступу в Празі з нагоди 19-ої річниці утворення республіки зауважив: «Закон про самоврядування Підкарпатської Русі у своїй першій фазі вступив у силу вже у ці дні. Наступні кроки, які будуть зроблені в недалекому майбутньому, визначать подальший розвиток цієї території серед особливих умов. […] Уряд нашої держави свідомий своїх зобов’язань та своєї сили і буде відстоювати свої еволюційні методи». Edvard Beneš Едвард Бенеш Prága Прага автономія, закон, губернатор, адміністративні повноваження
1937. szeptember 14. Meghalt T. G. Masaryk, a Csehszlovák Köztársaság volt elnöke. Помер Т. Г. Масарик, екс-президент Чехословацької Республіки. T.G. Masaryk Т. Г. Масарик президент республіки
1937. október 8. Életbe lépett a kormányzói jogkört szabályozó 1937. évi 172. sz. törvény, amelyet a csehszlovák sajtó a podkarpatszka ruszi autonómia alapjának nevezett. Набрав чинності закон № 172 від 1937 р. про повноваження губернатора Підкарпатської Русі, який чехословацька преса назвала фундаментом автономії краю. автономія, губернатор
1937. december 1. Munkácson átadták a használatnak Kárpátalja első automata telefonközpontját. У Мукачеві ввели в експлуатацію першу на Підкарпатській Русі автоматичну телефонну станцію. Munkács Мукачево телефон, комунікація
1938. március 12. Német csapatok vonultak be Ausztriába, Adolf Hitler német kancellár kinyilvánította az állam Németországhoz való csatolását (Anschluss). Анексія Австрії Німеччиною. Канцлер Німеччини Адольф Гітлер оголосив про приєднання держави до Німеччини (Аншлюс). Adolf Hitler Адольф Гітлер німецька армія, анексія, Аншлюс
1938. május 29. Magyarországon kihirdetik az ún. I. zsidótörvényt (1938. évi XV. tc.), amely 20%-ban maximálta a zsidó vallásúak arányát egyes pályákon. В Угорщині вийшов т. зв. перший «єврейський закон» (закон № XV від 1938 року), який у певних сферах обмежив максимальну кількість найманих працівників іудейського віросповідання у 20%. перший єврейський закон, євреї
1938. június 15. Megjelent a Nova Szvoboda [Új Szabadság] című ukrán nyelvű lap első száma (utolsó számát 1939. március 15-én adták ki, benne a Kárpáti Ukrajna függetlenségét kimondó dokumentum szövegével). Вийшов у світ перший номер української газети «Нова свобода» (останній номер побачив світ 15 березня 1939 року з текстом проголошення незалежності Карпатської України). Nova Szvoboda [Új Szabadság] c. lap, Kárpáti Ukrajna Нова свобода політична заява, територіальна цілісність, самостійність
1938. augusztus 22. A kisantant államok és Magyarország aláírják a bledi egyezményt a fegyverkezési egyenjogúságról és a magyar kisebbségek helyzetéről. Країни малої Антанти й Угорщина підписали Бледський договір про рівноправність в озброєнні та про становище угорської нацменшини. мала Антанта, рівноправність в озброєнні, міжнародна угода
1938. szeptember 29-30. Münchenben Németország, Nagy-Britannia, Franciaország és Olaszország állam- és kormányfői, külügyminiszterei megállapodtak a csehszlovákiai német többségű területek (az ún. Szudétavidék) Németországhoz csatolásáról. A müncheni szerződés kiegészítő jegyzőkönyve a csehszlovákiai lengyel és magyar kisebbség ügyének rendezése érdekében az érintett államokat kétoldalú tárgyalásokra szólította fel. У Мюнхені глави держав і урядів, міністри закордонних справ Німеччини, Великобританії, Франції та Італії домовилися про приєднання до Німеччини чехословацьких територій, де переважно проживають німці (так звана Судетська область). Додатковий протокол Мюнхенської угоди закликав зацікавлені держави до проведення двосторонніх переговорів для вирішення питання польської та угорської нацменшин у Чехословаччині. Студентська область, Мюнхенська угода, польська меншина, двосторонні переговори, міжнародна угода
1938. szeptember 30. Kozma Miklós volt belügyminiszter Imrédy Béla miniszterelnök megbízásából, a vezérkarra támaszkodva, megkezdte diverzáns szabadcsapatok (az ún. „rongyos gárda”) szervezését. A kiképzett önkéntesek kis csoportokban átszivárogtak a csehszlovák határon, ahol fegyveres akciókat hajtottak végre. Колишній міністр внутрішніх справ Міклош Козма за дорученням прем’єр-міністра Бейли Імреді, спираючись на генеральний штаб, почав організацію добровільних диверсійних загонів («гвардія обідранців»). Підготовлені добровольці малими групами переходили чехословацький кордон, де здійснювали терористичні акти. Kozma Miklós, Imrédy Béla Міклош Козма, Бейло Імреді гвардія обідранців, диверсійні загони, чехословацький кордон, терористичні акти, територіальна цілісність
1938. október 1-2. Lengyelország ultimátumban követelte a lengyel többségű sziléziai és árvai lengyel települések átadását, amit a prágai kormány teljesített. Польща в ультимативній формі вимагає передачу населених пунктів у Сілезії та Ораві, де в переважній більшості проживають поляки. Празький уряд вимоги ультиматуму задовольнив. Польща, поляки Чехословаччини, чехословацький уряд, територіальна цілісність
1938. október 4. Párkányi Ivánt (a köztársasági elnök személyi tanácsadóját a ruszin ügyekben) kinevezték a csehszlovák kormányban a podkarpatszka ruszi ügyek miniszterévé. Івана Парканія (особистого радника президента республіки у справах русинів) призначено міністром у справах Підкарпатської Русі чехословацького уряду. Párkány Iván Іван Паркані призначення, русини, чехословацький уряд
1938. október 5. Csáky István magyar külügyminiszteri kabinetfőnök Varsóban tárgyalt Józef Beck lengyel külügyminiszterrel Kárpátaljának közös katonai akcióval történő megszerzéséről. – Lemondott Edvard Beneš köztársasági elnök. Керівник секретаріату Міністерства закордонних справ Угорщини Іштван Чакі провів у Варшаві переговори з міністром закордонних справ Польщі Йозефом Беком про захоплення Підкарпатської Русі в ході спільної військової операції. – Подав у відставку Президент Чехословацької Республіки Едвард Бенеш. Csáky István, Józef Beck, Edvard Beneš Іштван Чакі, Йозеф Бек Varsó Варшава польсько-угорські відносини, міжнародні переговори, військова акція
1938. október-november Lengyelország diverzáns akciókat szervezett Kárpátalján egy hivatásos katonatiszt, Feliks Ankerstein irányításával Feszítővas Akció néven. Польські нерегулярні групи під керівництвом кадрового офіцера польської армії Фелікса Анкерштайна в рамках операції «Лом» організували акції з дестабілізації ситуації в Карпатському регіоні. Feliks Ankerstein Фелікс Анкерштайн Feszítővas Akció операція «Лом» військова акція, польсько-угорські відносини
1938. október 6. Andrij Hlinka Szlovák Néppártja Zsolnán kikiáltotta Szlovákia autonómiáját. Létrejött a Második Cseh-Szlovák Köztársaság. Словацька народна партія Андрія Глінки в м. Жіліна проголосила автономію Словаччини. Утворена друга Чехословацька Республіка. Andrij Hlinka Андрія Глінка Zsolna Жіліна Szlovák Néppárt Словацька народна партія політична заява, автономія
1938. október 7. A német külügyminisztérium közölte: Németországnak nem érdeke, hogy Szlovákiát és Kárpátalját Magyarországhoz csatolják és katonai szempontból ellenzi a magyar–lengyel határt. Міністерство закордонних справ Німеччини заявило: Німеччина не зацікавлена в приєднанні Словаччини та Підкарпатської Русі до Угорщини і з воєнної точки зору заперечує створення спільного польсько-угорського кордону. Міністерство закордонних справ Німеччини, територіальна цілісність, польсько-угорські відносини,
1938. október 8. Ungváron közös ülést tartott a Központi Ukrán Nemzeti Tanács és a Központi Orosz Nemzeti Tanács. A két nemzeti tanács tagjaiból megalakították Podkarpatszka Rusz Nemzeti Tanácsát, amely első memorandumában kinyilatkoztatta, hogy magát az önrendelkezéssel és önkormányzattal bíró összes ruszin terület egyetlen törvényes képviselőjének tartja, a hatalmat azonnal át kell adni az autonóm kormánynak. В Ужгороді Центральна Українська Народна Рада та Центральна Руська Народна Рада провели спільне засідання. З представників обох Народних Рад утворили Народну Раду Підкарпатської Русі, яка в першому своєму меморандумі заявила, що вважає себе єдиним законним представником руських територій, наділених правом самовизначення та самоврядування. Владу потрібно негайно передати автономному урядові. народна рада, політична заява, русини, самоврядування, автономія
1938. október 9. Jan Syrový miniszterelnök lemondatta Konstantin Hrabár kárpátaljai kormányzót, s helyébe Párkányi Ivánt nevezte ki. Прем’єр-міністр Ян Сирови звільнив з посади губернатора Підкарпатської Русі Костянтина Грабаря і призначив замість нього Івана Парканія. Jan Syrový, Konstantin Hrabár, Párkányi Iván Ян Сирови, Костянтин Грабар, Іван Парканій призначення
1938. október 9-13. Komáromban Cseh-Szlovákia és Magyarország kormánydelegációi eredménytelen tárgyalásokat folytattak a müncheni szerződés elveinek érvényesítéséről a dél-szlovákiai magyar területek átadását illetően. Урядові делегації Чехословаччини та Угорщини в м. Комарно провели безрезультатні переговори з питань реалізації принципів Мюнхенського договору стосовно передачі угорських територій Південної Словаччини. Komárom Комарно чехословацько-угорські переговори, Мюнхенська угода, територіальна цілісність
1938. október 11. A cseh-szlovák minisztertanács jóváhagyta a kárpátaljai autonóm kormány személyi összetételét. Bródy András (Autonóm Földműves Szövetség) a miniszterelnök. Рада міністрів Чехословаччини затвердила перший уряд (кабінет міністрів) Підкарпатської Русі. Андрій Броді (Автономний земледільський союз) стає прем’єр-міністром. Bródy András Андрій Броді Autonó Földmíves Szövetség Автономний земледільський союз автономія, автономний уряд, прем’єр-міністр
1938. október 15. A Bródy-kormány első ülése. Перше засідання автономного уряду Андрія Броді. Bródy András Андрій Броді засідання уряду
1938. október 18. A Bródy-kormány második ülése. Друге засідання автономного уряду Андрія Броді. Bródy András Андрій Броді засідання уряду
1938. október 22. A Bródy-kormány harmadik, utolsó ülése. Határozatot hoztak arról, hogy Kárpátalja sorsáról népszavazásnak kell döntenie. Третє і останнє засідання автономного уряду Андрія Броді. На засіданні було прийнято рішення про те, що долю Закарпаття необхідно вирішити шляхом всенародного референдуму. Bródy András Андрій Броді засідання уряду, рефере